Американські вчені розробили принципово новий метод візуалізації місць прикріплення різних молекул до поверхні клітин за допомогою ажурних платинових наносфери., Різне, Залізо, статті

Група Джона Шелнатта (John Shelnutt) з Sandia National Laboratories займається синтезом пористих порожнистих платинових наносфери з використанням ліпосом у вигляді шаблонів. Ліпосоми являють собою мікроскопічні наповнені рідиною пухирці з ліпідних молекул, які часто використовують для доставки в клітини організму вакцин, ферментів та лікарських препаратів.

У попередній роботі вчені синтезували на ліпосомних трафаретах великі суцільні платинові наноплівку, які формували піноподібних платинові наноструктури. Однак при цьому у них не було можливості контролювати форму і розмір утворюються структур.

Новий метод дозволяє синтезувати сітчасті наносфери діаметром близько 200 нм, що складаються не з наноплівок, а з безлічі сполучених між собою плосковетвістих платинових структур – дендритів.

Ліпосоми-шаблони, що складаються з подвійного шару ліпідних молекул, поміщаються в розчин, що містить платинову сіль. При висвітленні ліпосом міститься між ліпідними шарами фотокаталізатора віддає електрони іонам платини. Утворені при цьому незаряджені атоми платини формують крихітні металеві скупчення, які після досягнення певного розміру каталізують формування дендритів шляхом приєднання нових атомів платини з міститься в розчині солі.

Поступово між шарами ліпідів формується шар із сполучених між собою дендритів. При руйнуванні ліпосом в розчині залишаються інтактні платинові наносфери.

Автори відзначають, що для формування наносфери між шарами ліпосоми повинно міститися велика кількість молекул фотокаталізатора, які забезпечували б утворення достатньої кількості розміщених на досить близькій відстані платинових затравок. Товщина платинової оболонки наносфери регулюється концентрацією солі в розчині.

Однією з потенційних сфер застосування нового методу є мечение біологічних структур, наприклад, молекул лікарських препаратів.

Коли молекула препарату з прикріпленою до неї молекулою фотокаталізатора порфірину приєднається до мембрани клітини, світлове опромінення призведе до формування платинових структур на ліпідних шарах мембрани. Візуалізація наноструктур за допомогою електронної мікроскопії дозволить визначити локалізацію рецептора, з яким взаємодіє препарат.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*