Наступна зупинка – станція … Превью “Metro 2033: The Last Refuge”, Комп’ютерні ігри, Різне, статті

Moscow never sees

Незважаючи на численні літературні огріхи (засилля непотрібних персонажів, проблеми зі стилем і подачею матеріалу) автору “Метро 2033” вдалося створити унікальну і неповторну всесвіт. Тільки вдумайтеся в глибину і оригінальність: відбулася ядерна війна, з природою і живими організмами трапилися непоправні мутації, а залишки вижив людства виявилися замкнені в самому надійному бомбосховищі Москви – метрополітені.

Роки йшли, покоління змінювалися, а колишнім господарям світу так і не вдалося вибратися на поверхню. Твердинями міцно заволоділи мутанти, а люди створили нову цивілізацію, повністю закуту в стіни підземних станцій. Однак навіть під глибиною рід homo sapiens не змінився і став займатися звичними для себе справами – ділити територію за політичними переконаннями, займатися торгівлею, обманами, створенням сект та іншими побутовими заморочками. Здавалося, людству судилося залишитися навіки в запорошених в’язницях, раз не вирішило воно замислитися над своїми гріхами, але незабаром у нього з’явиться ще один шанс …


Сама гра, як не важко здогадатися, зробить спробу повторити описаний вище загадковий і філософськи глибокий світ. Невимовно радує, що головний герой той же, що і в оригіналі – хлопець з ВДНГ на ім’я Артем. Все своє життя молодий чоловік провів у метро, ​​світу білого ніколи не бачив, а виховання отримав від вітчима-військового. В тихому болоті, проте, чорти водяться, тому саме йому належить стати головним рятівником людства (ну, принаймні, колишніх москвичів).


Секти-комуністи, фанатики-фашисти

Геймплей являє собою суміш “коридорного” шутера з рольовими елементами. У нашому розпорядженні відтворена до найдрібніших деталей схема московського метрополітену, повністю відкрита для вивчення. Найближчим орієнтиром для “Метро 2033” виступає S.T.A.L.K.E.R. – Тут присутня основна сюжетна лінія, але йти до неї можна різними способами і методами.

Основна задача гри, до слова, – дістатися до легендарної станції Поліс, яка є найбільш цивілізованою і розвинутою у всьому метро. Місцевий ігровий світ розділений між чотирма фракціями: Ганзой – Торговим союзом, червоними бригадами комуністів, фашистами з Четвертого Рейху і, власне, Полісом. Вступити, на жаль, не можна ні в одну, проте співпрацювати доведеться з усіма.


Природно, що навколишній світ-станції живе своїм життям. Діти і жінки пасуть підземних свиней, солдати воюють між собою, у місцевих ресторанах зголоднілі приймають їжу, а охоронці курять і п’ють чай у застав. Всього в метро нас очікує близько 40000 осіб, приблизно стільки ж, до речі, було і в книзі. Зрозуміло, з багатьма з них доведеться взаємодіяти – вони раді запропонувати нам завдання, сходити на спільну полювання або перерізати горлянку за найближчим поворотом.

Воювати, правда, доведеться в основному проти людей, але іноді і проти різного виду мутантів. Останні особливо часто зустрінуться під час самої цікавої частини гри – вилазок на поверхню. Своїми власними очима, закутими в протигаз, ви зможете побачити зруйновані ядерними снарядами і радіацією Кремль, бібліотеку ім. Леніна та інші столичні пам’ятки.


 

Незважаючи на велику кількість варіантів проходження, в грі передбачено лише дві кінцівки. І тут найбільший інтерес викликає питання про те, яким буде другий фінал, адже найочевидніший напевно буде в точності повторювати події в книзі.

Окремо збудована і фінансова система. Справа в тому, що гроші тут замінені … патронами. Приміром, придбати броню можна буде за 50 патронів, а спокійно (наскільки це взагалі можливо в такій атмосфері) попити чаю – всього 5. Кращого способу, що сприяє економії патронів, вже точно не знайти. Кулі, до речі, зважаючи на повну відсутність інтерфейсу не підраховуються зовсім – прикидати їх кількість доведеться суто “на око”. У небуття також кануть приціл і карта (хоча останню можна придбати за солідну суму боєприпасів).

Пересуватися по метро гравець зможе або на своїх двох, або на виконуючого функції транспорту дрезині, яка вдвічі або втричі збільшить швидкість гравця. Поїздка виконана у вигляді міні-гри, причому найчастіше “Підгодовувати” мандрівників будуть наздоганяють віз недругами.


Скрізь темно, де я, скрізь темно, де ти

Судячи по роликах і скріншотам, графічний движок не збирає вистачати пікселів з неба – підземелля досить симпатичні, а от прогулянки по поверхні засмутили тотальної розмитістю. Переживати за це, однак, не варто – гра виходить влітку 2009 року, а до того часу огріхи обіцяють підправити.



Пильна увага обіцяють приділити освітленню, з яким в метро, ​​як і належить за першоджерела, проблеми: зайвого світла ні на міліметр не повинно бути більше, ніж того вимагають світлові закони та ігрові реалії – тільки уявіть, як страшно буде з одного запальничкою в руках пробиватися по заповненому монстрами тунелю. Розробляє це “щастя” київська студія 4АGames, більшість хлопців з якої в недалекому минулому працювали в GSC. Ну, а продюсує гру THQ на чолі з відомим Діном Шарпом, так що переживати за економічну складову проекту теж не варто.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*