Аналітика: Ринок засобів розробки в 2006 році, Комерція, Різне, статті

Ринок засобів розробки ПО в загальному-то вже давно не представляє великого інтересу для широкої ІТ-громадськості, та й для ІТ-аналітиків теж. Публікації про рейтинги, обсяги продажів зустрічаються все рідше, і вже у всякому разі їх популярність не йде ні в яке порівняння з увагою, що приділяється ERP-рішень, засобів управління документами, операційним системам …

Ще два-три десятки років тому слово “програміст” було майже синонімом поняття “користувач комп’ютера”. Сьогодні ж програмісти складають лише одиниці відсотків від загального числа користувачів. І тим Проте їх значення для розвитку ІТ-ринку за цей час не тільки не зменшилася, але, швидше за все, навіть зросла (думаю, що ця теза не потребує особливих пояснень і доказів). Унікальність положення розробників ПО полягає ще й у тому, що, будучи постачальниками рішень для споживачів, вони й самі входять в число користувачів з найдовшою за часом історією і найперших в плані освоєння з’являються новинок. Так, сегмент інструментальних засобів за обсягом не дуже великий. Але крім його важливості для розвитку ринку в цілому відзначимо, що він є найстарішим в історії обчислювальної техніки і сам по собі добре відображає процеси, що відбуваються на ІТ-ринку в цілому.


Стратегічні тенденції


Говорячи про розвиток ринку засобів розробки, потрібно, напевно, виділити кілька визначальних тенденцій.


Перша з них – це поступове зникнення самого ринку засобів розробки. Точніше, ринок продовжує існувати, але вже зовсім в іншому статусі, ніж десять і більше років тому. Вельми значно скоротилася комерційна складова даного сегмента – інструменти з самостійних комерційних продуктів перетворюються на засоби підтримки тих чи інших платформ. Як наслідок – основними постачальниками інструментів стали компанії, для яких основний бізнес – це платформенне ПЗ (IBM, Microsoft, Sun, BEA Systems та ін.) Звідси – серйозна корекція цінової політики на ці продукти. В принципі всі ці компанії можуть собі дозволити навіть безкоштовне розповсюдження інструментів, що цілком може компенсуватися доходами від продажів платформ. Правда, до цього справа ще не дійшла, але майже всі вендори мають у своєму арсеналі і безкоштовні засоби для масового користувача.


Друга тенденція – розділення платформних технологій на два табори: Microsoft. NET і Java / Open Source. При цьому кожен з них використовує власну бізнес-модель роботи на ринку: у першому випадку мова йде фактично про монопродукт Visual Studio, а в другому – про досить широкому спектрі інструментів, що конкурують у тому числі і один з одним. Звичайно, для боротьби з “зовнішнім ворогом” Java-засоби неминуче повинні якось об’єднуватися, що ми й бачимо на прикладі проектів Eclipse і NetBeans. Проте така інтеграція йде на користь перш за все постачальникам платформного ПО, а тим, хто спеціалізується саме на інструментах, доводиться дуже непросто (досить згадати Borland).


Говорячи про табір Java, потрібно виділити ще одну важливу платформену “подтенденцію”: боротьбу всередині самого Java / Open Source-спільноти. Так, стратегічним супротивником Eclipse є, звичайно, Visual Studio. Але тактичне вістря цього проекту, ініційованого ще на початку століття IBM, спрямоване на усунення з лідируючих позицій Java-інструментів корпорації Sun Microsystems, в даному випадку – її “громадського” проекту NetBeans. Конкуренція серед постачальників Java-інструментів, з одного боку, начебто підриває єдиний фронт проти. NET. Але в той же час в стратегічному плані саме ця внутрішня боротьба служить важливим стимулом для саморозвитку, сприяє появі нових ідей і технологій. Певну роль тут грає і ряд локальних проектів в стані Open Source, спрямованих зокрема на забезпечення перенесення . NET-додатків в середу інших ОС, включаючи Linux (наприклад, проект Mono).


І нарешті, третій важливий момент – перехід до розгляду процесу власне розробки ПЗ як одного з етапів управління життєвим циклом додатків (Application Lifecycle Management, ALM). Саме тому, якщо раніше поняття “інструмент” майже повністю асоціювалося з інтегрованою середовищем розробки (Integrated Development Environment, IDE), що включає редактор коду, компілятор, компонувальник і відладчик, сьогодні ми частіше говоримо про інструментальної системі, до складу якої входять засоби підтримки групової роботи, управління вимогами, тестування і т. д.


Перерахувавши довгострокові напрями розвитку засобів розробки, подивимося тепер на ключові події та тенденції в цій сфері в 2006 р.


Метання компанії Borland


Напевно, головною подією року на даному ринку стала історія з перетворенням бізнесу Borland. Вона цікава не стільки тому, що стосується одного з найстаріших гравців софтверного ринку, скільки як наочна ілюстрація тих трьох глобальних тенденцій, про які говорилося вище.


Нагадаємо, що на початку 2006-го ця корпорація оголосила про намір повністю зосередитися на бізнесі засобів керування життєвим циклом додатка (Application Lifecycle Management, ALM) і відмовитися від напрямку інтегрованих засобів розробки (Integrated Development Environment, IDE), пов’язаного зі створенням таких відомих інструментів, як Borland Developer Studio (Delphi, C + + Builder, C # Builder) і JBuilder (див. PC Week / RE, № 5/2006, c. 1). Судячи з усього, спочатку компанія дійсно хотіла продати свій IDE-бізнес. В якості покупця аналітики в той момент називали, наприклад, Oracle, якою було б непогано підкріпити свої платформні амбіції відповідним інструментальним набором. Але з продажем у Borland нічого не вийшло, і тоді вона заявила, що просто шукає стратегічного інвестора для виділення даного напрямку в дочірню, але самостійну компанію. Час йшов, проте ніякої організаційної визначеності не вимальовувалося, і в цій ситуації учасники ринку з помітним недовірою ставилися до анонсуються Borland планам по розвитку власних програмних продуктів (див. врізку “Чого чекати розробникам від Borland?”).


І лише на початку нинішнього листопада було офіційно оголошено: напрям Borland Developer Tools Group виділяється в самостійний підрозділ CodeGear (gear з англ. – Упряж, снасті, механізм приводу), яке буде займатися розвитком і просуванням продуктів, пов’язаних з IDE – Developer Studio (Delphi, C + + Builder і C # Builder), JBuilder (включаючи нову версію на базі Eclipse під кодовою назвою Peloton), Turbo і Interbase. Звернемо увагу: мова йде не про окрему компанію, а про підрозділ, результати роботи якого, втім, буде відображатися у фінансових звітах корпорації окремим рядком (як, наприклад, у випадку з IBM Software в IBM).


Суть проблем Borland в тому, що ця компанія – фактично останній великий “неплатформенний” гравець на ринку засобів розробки. І йому доводиться дуже непросто в умовах пресингу, який діє з декількох сторін (в першу чергу це комерційні продукти Microsoft і IBM Rational, а також безкоштовний Eclipse). А зараз, після невдалої спроби виділення його IDE-бізнесу, стало зрозуміло й те, що вплутуватися в бій в цій сфері великих мисливців просто немає. Для самої Borland ситуація 2006 р. викликає асоціацію з невдалою військовою атакою, коли доводиться, навіть не налякавши противника, повертатися на вихідні позиції, але з великими втратами в особовому складі.


Втім, проведення подібних маркетингових експериментів на собі – це в стилі Borland. Згадаймо, як у 1998 р. вона взяла нову назву Inprise, а в 2000-м невдало намагалася об’єднатися з Corel. Інша б компанія вже давно не витримала таких потрясінь, але Borland демонструє дивовижну непотоплюваність, в основі якої – якраз ті самі якісні засоби розробки, що користуються популярністю у сотень тисяч професійних програмістів у всьому світі. Це вселяє оптимізм щодо майбутнього компанії.


AJAX – технологія року


Якщо ж говорити про нові технології розробки, то тут, напевно, самої гарячої можна назвати тему AJAX. Ще на початку нинішнього року ця абревіатура була знайома лише вузькому колу гуру за частиною останніх новинок в області розробки Web-додатків, а зараз вона, здається, перетворилася в повсякденний термін комп’ютерних ЗМІ, в тому числі і російських. За розвитком цієї теми ми стежили протягом усього року і зараз нагадаємо лише ключові моменти.


AJAX – це скорочення від Asynchronous JavaScript + XML. Основна ідея тут – нові можливості створення Web-додатків за рахунок перенесення функціоналу на клієнтський комп’ютер (докладний опис концепції см. в PC Week / RE, № 6/2006, с. 33). Відзначимо, що тенденція до “потовщення” клієнта є спільною для сучасного етапу розвитку ІТ3. Ще один важливий момент – це поступове зближення технологій розробки традиційних (настільних) і Web-додатків.


І все ж, визнаючи перспективність самого підходу AJAX, треба сказати, що в минулому році ця технологія була цікавіше за все в плані демонстрації з її допомогою маркетингових битв за перспективні сегменти ринку (див. також PC Week / RE, № 20/2006, c. 25). На її прикладі чітко було видно, як постачальники швидко розділилися на все ті ж дві протиборчі угруповання: Microsoft. NET і Open Source & Java. Під другий з них, як зазвичай, ключові гравці (Google, Apache, Sun, Adobe) стали розвивати власні інструменти, а IBM не просто представила свої кошти, а взяла на себе роль організатора спільноти у вигляді асоціації OpenAJAX, яка повинна виробити єдині галузеві AJAX-стандарти.


Однак ще цікавіше було спостерігати за формуванням AJAX-сегмента. Його технологічним засновником можна вважати Microsoft, вперше реалізувала підтримку об’єкта XMLHttpRequest в своєму Internet Explorer 5.0 ще в кінці 1990-х. І все ж у ролі Колумба тут виступила корпорація Google, яка показала практичну можливість застосування асинхронної моделі роботи Web-додатків, – це було зроблено в ряді її інтернет-проектів: Google Groups, Google Suggest і Google Maps. Але вона використовувала технологію суто в цілях внутрішньої розробки. А зробили AJAX надбанням гласності на ІТ-ринку різні ініціативні групи розробників (часом у складі однієї людини), які відчули можливість свого виходу на ринок за рахунок просування нових технологій. Саме такий “ініціативно-громадський” етап припав на 2005 р. (на його початку утвердився і сам термін AJAX).


А в 2006-му почався комерційний період – в боротьбу вступили ІТ-гіганти. Цікаво, що до того моменту виник вже не один десяток “співтовариств” і “ініціатив” з розвитку та просування AJAX. Число невеликих “Незалежних” проектів продовжувало зростати: якщо в грудні минулого року їх налічувалося 90, то вже в травні нинішнього – 134. З них 58 були реалізовані безпосередньо на базі JavaScript, решта – на основі інших мов (у тому числі по 22 на Java і PHP і 13 – на. NET).


Невже вони хотіли скласти конкуренцію Microsoft або IBM? Звичайно, ні! Тут бачиться три варіанти відповіді. По-перше, нові технології – це просто цікаво, і не треба забувати, що програмування – це значною мірою творчість. По-друге, на першій хвилі інтересу публіки можна зняти хоча б і невеликі, але приємні бізнес-вершки. І по-третє, багато “ініціативи” переслідували серйозніші ділові інтереси: вони були типовими startup “івським проектами, які повинні привернути увагу провідних ІТ-гравців для подальшої реалізації ідей на промисловому рівні.


На прикладі AJAX в 2006 р. ІТ-галузь продемонструвала своє вигострене за останні десятиліття маркетингове майстерність “розігрівати” потрібні їй теми. Я далекий від того, щоб назвати AJAX черговою мильною міхуром типу “проблеми 2000”. Напевно це дуже перспективно, оскільки відповідає загальній тенденції архітектурного розвитку розподілених додатків. Але застосування даної технології на практиці поки зовсім не така проста справа, як це малювалося в презентаціях ІТ-постачальників на початку року. Досвід першого відомого в Росії AJAX-рішення в виконанні Mail.Ru, представленого цього літа (див. PC Week / RE, № 27/2006, с. 1), показує, що подібні розробки ще дуже трудомісткі, а пропоновані на ринку інструменти поки далекі від досконалості.


Після маркетингового “припливу” в перші місяці 2006-го з літа ми спостерігаємо стадію “відпливу”: число оголошень і публікацій на тему AJAX різко знизилося. Але швидше за все в наступному році почнеться черговий підйом цієї теми, причому на більш високому і, найголовніше, практичному рівні. Як раз в першій половині 2007 р. на ринок вийдуть інструменти провідних постачальників засобів розробки, в тому числі IBM і Microsoft, тоді й почнеться перевірка AJAX на масовому ринку.


SOA – це заманливо, але поки не дуже зрозуміло …


Термін SOA (сервісно-орієнтована архітектура), що мав у 2005 р. ореол чогось загадково-нового, зараз став звичним і легко впізнаваним. І все ж, незважаючи на повсякденний характер використання, рівень розуміння суті цієї концепції в ІТ-співтоваристві навряд чи сильно підвищився за минулий рік. Тема SOA регулярно порушується в презентаціях, їй присвячені навіть спеціальні технічні заходи, проте поки доводи постачальників на користь застосування цих ідей зводяться лише до декларацій про підвищення ефективності витрат замовників на ІТ. Що ж стосується самих споживачів, то, судячи з обговорень на інтернет-формах і в кулуарах конференцій, багато з них поки бачать в SOA лише черговий маркетинговий хід вендорів.


Дійсно, ключові ідеї SOA виглядають дуже привабливо: компонентний підхід, повторне використання готових модулів, орієнтація на потреби бізнесу. Але ж ці ключові положення були завжди в основі застосування обчислювальної техніки! У чому ж специфіка їх реалізації сьогодні, з урахуванням підвищення ролі ІТ у діяльності компаній і нових технологічних можливостей?


Швидше за все, ми тільки зараз підходимо до моменту серйозного критичного обговорення самої концепції SOA і практичних методів її реалізації, і деякі зрушення в цьому напрямку намітилися як раз минулої осені, в тому числі на конференціях IBM і Sun (див. PC Week / RE, № 44/2006, с. 10 і с. 25).


Але яке відношення SOA має до засобів розробки? На мій погляд, якраз така ув’язка питання допоможе краще зрозуміти суть самої SOA. Адже SOA можна розглядати як розробку ПЗ на деякому якісно новому рівні – на додаток до звичного поняття “розробка додатків” з’являється нове – “розробка інформаційних систем” 1. Відповідно, якщо раніше інформаційна система компаній представляла собою набір загалом автономних додатків, прив’язаних до загальної ІТ-інфраструктурі підприємства, то тепер стоїть питання про їх об’єднання на основі загальної бізнес-логіки. Виходить, що на зміну “системним інтеграторам “як фахівцям з реалізації ІТ-проектів повинні прийти” розробники систем “.


Ці положення, звичайно, потрібно ще деталізувати й обговорювати, але суть справи полягає в тому, що SOA – це сьогодні один із стратегічних напрямків розвитку методів і засобів розробки. Точніше було б сказати так: як у свій час транслятори переросли в інтегровані середовища розробки, які потім поповнилися засобами управління життєвим циклом додатка, так тепер сучасний інструментарій приростатиме інтеграційними можливостями.


Власне, представлена ​​нинішньої осені в Москві нова платформа Sun Java Composite Application Platform Suite – це хороший приклад реалізації SOA-інструменту, на якому можна предметно обговорювати практичні питання застосування SOA-концепції. І в недалекому майбутньому ми напевно побачимо, що сьогоднішні лідери ринку засобів розробки будуть рухатися саме в цьому напрямку. І все ж завершимо цей розділ наступним висловлюванням: на шляху реалізації ідей SOA є чимало проблем (адже плюси не бувають без мінусів), серйозне обговорення яких ще попереду.


… І багато іншого


Але SOA – це все ж перспектива, і зараз варто повернутися до існуючих напрямків розвитку засобів розробки.


Одне з них – продовження розширення можливостей ALM-засобів. Цього року тут чітко проявився загальний для ІТ-галузі вектор розвитку – ув’язка процесу розробки ПО із завданнями основного бізнесу компаній. Саме ця тема розглядається у статті Олексія Сапегіна “Бізнес-орієнтована розробка в технології IBM Rational” на прикладі інструментів IBM (див. pcweek.ru /? ID = 621653). Реалізація цієї ідеї представляється у вигляді забезпечення двох рівнів управління проектами зі створення ПЗ. Перший – це управління конкретним проектом, здійснюване менеджером проекту. Другий, який зараз виходить на передній план, – управління портфелем проектів на рівні керівника відділу або компанії. Для вирішення останнього завдання в складі випущеного цього літа набору IBM Rational 7 використовується новий Portfolio Manager (див. PC Week / RE, № 37/2006, с. 28). Аналогічні кошти зараз з’являються і в інших постачальників – наприклад, Microsoft на початку 2007 р. представить Project Portfolio Server 2007, правда, він буде зарахований до сімейства MS Office.


Одним з ключових і традиційних елементів ALM-платформи є різноманітні засоби тестування. У їхньому розвитку також відбуваються цікаві процеси, які видно на прикладі придбання корпорацією HP компанії Mercury (див. PC Week / RE, № 28-29/2006, с. 1). Остання відома як постачальник засобів оптимізації інформаційних систем, в центрі яких знаходяться інструменти тестування. Тут її основним конкурентом виступає IBM Rational, хоча зараз існує досить чітка межа, що розділяє сфери впливу двох цих компаній: Rational орієнтується на завдання тестування в ході розробки нового ПО, а Mercury – на етапі впровадження готових засобів у конкретного замовника. Але вододіл тут поступово стирається, і це відображає саме процес зближення концепції SOA з розробкою ПЗ, про яку говорилося вище.


На прикладі Eclipse ми може бачити ще одну цікаву тенденцію – створення єдиної технологічної платформи для традиційних IDE і для настільних додатків з насиченою функціональністю (Rich Client). Реалізацію цієї ідеї у власному виконанні корпорація IBM представила нинішньої осені у вигляді нової платформи розробки Lotus Expeditor (див. PC Week / RE, № 43/2006, с. 22) 5.


У зв’язку з цим, думаю, цілком доречно говорити про виділення самостійного напряму в галузі засобів розробки – напрямки спеціалізованих інструментів створення настільних бізнес-додатків. Але якраз тут варто звернути увагу на свою батьківщину: тут ми легко знайдемо подібну систему, хоча й більш спеціалізовану, – платформу “1С: Підприємство”. Це ПО у нас в країні традиційно сприймається лише як набір програм для вирішення облікових завдань (багато в чому завдяки маркетинговій політиці самої “1С”), але це подання вже давно застаріло (див. PC Week / RE, № 34/2006, с 52). Нагадаємо, що “1С: Підприємство” є сьогодні одним з найбільш масових засобів професійного програмування в нашій країні – в тій чи іншій мірі саме в такій якості платформу використовують близько 100 тис. ІТ-фахівців.


Загалом-то це тема окремої розмови, але якщо подивитися на “1С: Підприємство” під таким кутом зору, то стане зрозумілим, що її стратегічним технологічним конкурентом вже є не тільки Microsoft Dynamics, а все ті ж Eclipse, Lotus Expeditor, і, звичайно, розростається. NET Framework.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*