Чим займається європейська наука, Різне, Залізо, статті

Є думка, що з цілої низки проривних наукових напрямків Європа, ще зберігає стару і перевірену класичну систему вищої освіти, поки випереджає Північну Америку. Так це чи ні, читач може вирішити сам: про передові ІТ-проектах США в ЗМІ розповідається досить регулярно, а в даному огляді розглядаються високотехнологічні дослідження загальноєвропейської мережі Future and Emerging Technologies (FET, www.cordis. lu/ist/fet/), Організованої Євросоюзом.
Координація цих робіт, виявлення ключових, стратегічно важливих напрямів досліджень, оцінка їх важливості у соціальному та технічному планах, а також міждисциплінарна стикування виконується в проекті BEYOND-THE-HORIZON (його бюджет – 612 тис. євро). Вчені Європи роблять акцент на вироблення передових комп’ютерних архітектур, які будуть затребувані через 10-20 років, дешевих і одночасно продуктивних процесорах, масштабованих, динамічно розвиваються мережевих системах, нестандартні способи інформаційного обміну між людьми, нових моделях гнучких ОС і засобів оптимизирующей кросскомпіляціі, побудові комп’ютерних моделей розпізнавання образів і звуків, організації якісного взаємодії роботів з навколишнім світом, а також нейрофізіологічних ІТ-проектах. Європейські вчені намагатимуться ліквідувати вузькі місця сучасних алгоритмічних теорій побудови складних систем, підготувати хороші засоби моделювання роботи програм і візуалізації їх поведінки. Продовжиться розвиток засобів паралельного аналізу об’ємних даних, ефективного використання мережевих ресурсів, планування, передбачення й оптимізації діяльності великих промислових і транспортних підприємств.


Класичні ІТ

У перспективі, вважають європейські експерти, окремі, автономні програми проводитися не будуть, а будь-який продукт буде представлятися тільки у вигляді так званого активного компонента, виконаного відповідно до вимог однієї зі стандартних компонентних моделей. Завданням ефективної композиції компонентів, балансування навантаження, побудові універсальної метамоделі даних, створенню генераторів коду, динамічним перевірок цілісності систем і тому подібним темам присвячено проект EASYCOMP (3,7 млн. євро).
У програмуванні особливу увагу буде приділено паралельним системам. Проект POP (2,17 млн. євро) передбачає вироблення стандарту на програми для паралельних систем із загальною пам’яттю, що підтримують технологію OpenMP. Сьогодні OpenMP-програми функціонують тільки на SMP-архітектурах, а POP-технологія дозволить їм виконуватися на кластерах і будь-яких розподілених обчислювальних системах із загальною пам’яттю, а також в багатопотокових процесорах, причому з підтримкою двійковій переносимості. Якість програм підвищиться за рахунок вбудованих в компілятори нових засобів статичного аналізу вихідних текстів (проект SECSAFE, 1,64 млн. євро), орієнтованих на підвищення надійності і безпеки. А продуктивність масштабних мережевих рішень на рівні UML-моделей забезпечать верифікаційні рішення проекту DEGAS (2,28 млн. євро), при цьому проектувальники зможуть обходитися мінімумом формальних деталей UML, виявляючи в роботі максимальну гнучкість.
На потреби банківського і телекомунікаційного секторів орієнтований проект DART (1,38 млн. євро). Для компаній цього ринку характерні великі і поступово поліпшується системи з безлічі модулів, доробок, “Латок”, з мінливою функціональністю. DART покликаний запропонувати нові засоби динамічної збірки і вибіркової перенастроювання додатків, автоматичної перекомпіляції окремих модулів, посиленою перевірки типів і т. п.
Існує чимало складних промислових проблем, які неможливо вирішити точно, математично, і доводиться комбінувати різні підходи для пошуку відповідного рішення. Доступні на ринку системи багатокритеріальної оптимізації вирішують завдання не більш ніж з декількома десятками змінних, але у виробничих проектах затребувані алгоритми, що оперують сотнями та тисячами змінних. Для створення подібних систем десять провідних математичних колективів Європи об’єдналися в проекті ALCOM-FT (2,77 млн. євро). До цього ж напрямку досліджень відноситься і спроба вирішувати неозорі завдання (NP-hard, складність яких експоненціально збільшується при лінійному зростанні розмірності) за допомогою constraint programming – технологій логічного програмування в обмеженнях (проект COCONUT, 1,5 млн. євро). А математичним аспектам інформатики і правильному навчання роботі з ПЗ присвячений проект TYPES (647 тис. євро).
Яким буде Інтернет до 2025 р.? Учасники проекту EVERGROW (7,45 млн. євро) вважають, що зростання Мережі продовжиться, а за рахунок появи нових технологій самовідновлення надійність її підвищиться. Але так як складність глобальних мереж також буде збільшуватися, вчені, щоб точніше зрозуміти можливі проблеми, постараються створити моделі топології і трафіку Інтернету і продовжити автоматизацію різних аспектів роботи Мережі.
Прийдешня Семантична мережа також привертає увагу європейців. Мови опису онтологій і засоби створення додатків і інтерфейсів, що працюють зі змістом документів, будуть створені в рамках WONDERWEB (1,62 млн. євро), а пошукові механізми і програми-агенти, орієнтовані на аналіз математичних ресурсів і мови MathML, OpenMath, OMDoc, – в проекті MOWGLI (1,22 млн. євро). Що стосується класичних пошуковиків, то нові рішення лежать, як вважають європейці, у сфері пірінгових децентралізованих пошукових систем, покликаних об’єднати мільйони користувачів. На підготовку відповідних технологій виділено 6,93 млн. євро (проект DELIS).
Не могли залишитися без інвестицій роботи по вдосконаленню СУБД та аналізу даних. Хоча визнані комерційні лідери на цьому ринку – американські компанії, Європа, як і в більшості інших проектів, йде шляхом створення наукоємних систем, спрямованих на певну область застосування. Так, проект PANDA (225 тис. євро) націлений на створення СУБД на базі шаблонів, які зможуть ефективно обробляти великі обсяги даних, автоматично враховуючи різноманіття і складність, що зберігається. А так звані індуктивні бази даних (проект CINQ з дослідження фундаментальних принципів ефективно працюючих СУБД, 1,83 млн. євро) зможуть зберігати не “сирі” відомості, а знання – факти, суміщені з правилами їх обробки, що відкриває нові можливості для автоматичної оптимізації OLAP-задач. Універсальний інтерфейс до будь-яких джерел даних, що враховує можливість впливу людського фактора в циклі збору і обробки інформації, – мета проекту INFOMIX (1,66 млн. євро). Системи логічного висновку навчаться об’єднувати і фільтрувати великі обсяги відомостей, непідвладні сучасним технологіям оптимізації. Для цього в INFOMIX вводиться нова концепція самоструктурірующейся інформації. Схожої ідеї обробки постійно змінюються, динамічних, розподілених і неповних даних в умовах відсутності єдиного централізованого сервера присвячений проект DBGLOBE (1,11 млн. євро). У його рамках планується запропонувати моделі опису та зберігання таких даних і засоби організації запитів до них.
За автоматичне розпізнавання, класифікацію, індексацію та пошук мультимедійних відомостей (відеокліпів, корпоративної графіки на зразок логотипів і т. п.) у великих БД будуть відповідати технології проекту PROFI (1,03 млн. євро). А підтримку ГІС і побудова розподілених гетерогенних баз місцевостей з вбудованими режимами перевірки коректності та несуперечності завантажуються в них даних з різних джерел забезпечать напрацювання проекту REVIGIS (1,93 млн. євро), що базуються на алгоритмах нечіткої та інших видів багатовимірної логіки, здатних взаємодіяти з неповною інформацією.


Складні системи

Більш масштабні ІТ-завдання також не пішли від уваги європейців. Самоорганізуються і самовідновлювальні мережі, стійко та ефективно функціонують в заплутаній і мінливій обстановці (проект BISON, 1,1 млн. євро), будуть базуватися на досягненнях штучного інтелекту і наборах евристик управління. Вони об’єднають як класичні, так і пірінгові і grid-підходи і дозволять працювати одночасно мільйонам користувачів. Моделі таких мереж вивчаються з точки зору біологічних систем, для чого будуються системи автономних агентів, що імітують поведінку комах.
Перспективи росту і розвитку глобальних мереж вивчаються також на базі класичних статистичних моделей (проект COSIN, 1 млн. євро). Аналіз та моделювання надвеликих мережевих структур, на які додатково впливають соціальні та економічні фактори, відбувається із залученням технологій автономних агентів і досягнень теорії фракталів.
Ідеєю децентралізованих комп’ютерних систем – роботів і інтелектуальної побутової техніки, об’єднаних в локальну мережу, займаються учасники проекту CORTEX (2 млн. євро). Основна увага при цьому приділяється питань зв’язку між інтелектуальними компонентами таких систем один з одним і з зовнішнім світом. З цією метою виконується моделювання ієрархічних мереж, виробляються оптимальні мережеві протоколи та служби децентралізованого взаємодії.
Питання швидкої розробки мобільних і вбудованих в побутову техніку і живі організми ІТ-систем нового покоління вивчаються в проекті ASAP (1,1 млн. євро). Його мета – автоматизація процесу створення та випуск загальнодоступних версій систем програмування інтелектуальних пристроїв, здатних самостійно приймати досить відповідальні рішення і при цьому функціонувати на апаратних платформах з відносно невеликий обчислювальною потужністю.


ІТ для суспільства і спілкування

Теоретичні аспекти розповсюдження і використання ІТ, глибинне розуміння сучасного інформаційного суспільства та його зв’язок з соціальними, політичними та економічними аспектами розвитку вивчаються в проекті ISCON (1 млн. євро). На перший план виходять завдання підтримки глобальних мереж, і в рамках GLOSS (модульна система взаємодії будь-яких побутових пристроїв, 1,74 млн. євро) створюються масштабовані middleware-технології, засоби оптимізації ієрархічних і пірінгових мереж.
Особливе значення в FET приділяється засобам успішної взаємодії людей і машин та підвищення якості життя у високотехнологічному світі. В епоху вільного поширення інформації та миттєвого зв’язку з будь-якою точкою планети вплив ІТ на різні аспекти життя людини, на зміну його поведінки на роботі і відпочинку швидко збільшується. Тому поліпшення умов перебування в офісі, приведення їх у відповідність з домашніми присвячений важливий соціальний проект AMBIENT AGORAS (3,28 млн. євро). Допоможе в цьому і концепція “зникаючих обчислювачів” – непомітних, розподілених, гнучких постачальників обчислювальних ресурсів, вбудованих в скловолокна, стіни будинків і одяг (FICOM, 3,55 млн. євро). А оригінальною ідеєю “розподіленої сім’ї”, коли подружжя спілкуються хоч і постійно, але в основному віртуально, а також ІТ-засобами зміцнення сімейного побуту, займається проект INTERLIVING (1,81 млн. євро).
Інтелектуальність цифрових пристроїв у вузьких областях діяльності сьогодні нерідко перевершує людські здібності, тому учасники проекту ECAGENTS з солідним навіть для FET бюджетом в 7,12 млн. євро проектують системи, які вміють безпосередньо контактувати з реальним світом і один з одним без втручання людини. Передбачається, що в недалекому майбутньому мобільні телефони, побутова техніка та роботи будуть вирішувати безліч рутинних завдань, не дошкуляючи господаря дрібними уточненнями.
Ефективність взаємодії людини з цифровим обладнанням, особливо “розумним” і досить “незалежним”, поки залишає бажати кращого. Тому вчені прагнуть відшукати нові форми такого спілкування, наближені до природних і загальноприйнятим. Так, підготовкою комп’ютерної папери і гнучких цифрових газет і книг зайняті учасники проекту PAPER + + (1,52 млн. євро). В рамках SOB (734 тис. євро) йде пошук моделей звуків, які люди будуть сприймати максимально ефективно, відразу розуміючи, що від них хоче той чи інший апарат. Ще один проект цієї наукової лінійки (HEARING, 1,1 млн. євро) спрямований на вироблення програм синтезу звуку та організації взаємодії з людиною і роботами акустичними сигналами. Аналізу звуку і його сенсу в процесі спілкування присвячено проект S2S2 (1,53 млн. євро), а алгоритмам акустичного спілкування і проектування мультимодальних віртуальних середовищ та нових комп’ютерних музичних інструментів – проект ALMA (1,43 млн. євро).
Ще одним видом інтерфейсу – кінестетичним – займається проект HAPTEX (1,66 млн. євро). Навчити пристрої взаємодії з людиною не тільки з допомогою відео-і звукової інформації, а й на дотик, нелегко – В тактильних інтерфейсах велику роль грає швидка і точна зворотній зв’язок. Тому і в цій сфері ведеться кілька робіт одночасно. Наприклад, фахівці проекту TOUCH-HAPSYS з бюджетом 3,26 млн. євро намагаються створити тактильні дисплеї, експериментуючи зі складними психологічними механізмами взаємодії людини з навколишнім світом і досліджуючи, яким способом ми навчаємося, будуємо моделі, пізнаємо світ, формуємо складні структури знання. В якості прикладних досягнень учасники TOUCH-HAPSYS намір створити програмно-апаратні рішення, що моделюють діяльність гончарів, коли рухами рук людини перед екраном в комп’ютері створюється тривимірна “глиняний” модель.


Обробка зображень

Проектування нових архітектур графічних процесорів (у тому числі аналогових еквівалентів програмованих логічних матриць) і створення алгоритмів обробки зображення, стиснення і зберігання відеоданих і розпізнавання образів присвячений проект DICTAM (2,11 млн. євро). Процес аналізу сцен і побудови формальної моделі навколишнього світу на базі розподілених і самоадаптірующіхся апаратно-програмних рішень, заснованих на біологічних принципах, вивчає ECOVISION (2,86 млн. євро). Дане завдання вирішується і за допомогою класичних способів вивчення геометрії і освітленості видимих ​​об’єктів та аналізу взаємного перекриття елементів сцен. Цим займається проект VIBES (2,31 млн. євро), в якому для підвищення осмисленості зображень розробляється режим повного синтезу деталей, які видно лише частково. А в перспективі вчені розраховують поступово перейти від покадрового дослідження зображень до розуміння сенсу відеопотоку в цілому.
Доповнюють ці роботи такі проекти, як DSSCV (1,5 млн. євро), де будуються ієрархічно організовані структури елементів сцен, і ECG (1,6 млн. євро), де вдосконалюються ефективні методи обчислювальної геометрії.
Технології аналізу потокових процесів, які в перспективі будуть розширені на обробку відеоданих, а поки затребувані метеорологами і океанографами, створюються в проекті FLUID (2,32 млн. євро), а нові схеми кодування відео, зокрема, з підтримкою форматів MPEG-7/21 і метаформата SMPTE – у проекті MASCOT (1,72 млн. євро).


Віртуальна реальність

Теорія присутності людини в віртуальному просторі і вивчення мозкової активності в такому режимі діяльності розробляється нейрофізіологами проекту PRESENCIA (бюджет – 2,51 млн. євро). Нові тривимірні моделі віртуальної реальності (проект BENOGO, 2 млн. євро) створять повне відчуття присутності і, крім того, точно зімітують реальну поведінку людини в комп’ютерному світі. Завданням підвищення якості віртуального буття, об’єднання технологій тривимірного звучання, стереозрения і засобів передачі відчуттів присвячений проект POEMS (1,08 млн. євро).
Алгоритми планування рухів і маршрутів об’єктів у тривимірному віртуальному оточенні розробляються в проекті MOVIE (1,2 млн. євро). В процесі створення комп’ютерних фільмів постійно виникають завдання оптимізації поведінки в складній обстановці безлічі об’єктів з великою кількістю периферійних частин і необхідністю відстеження в реальному часі можливих зіткнень. Схожі завдання пошуку перетинань тривимірних фігур для CAD-систем вирішуються і в проекті GAIA II (1,5 млн. євро).
Віртуальне присутність експерта в потрібному місці забезпечить проект PELOTE (1,17 млн. євро), що пропонує лікарям гібридні системи управління для проведення дистанційних обстежень і операцій.
Підготовкою природних для людини інтерфейсів взаємодії користувача і комп’ютера займаються учасники проекту MAGICSTER (2,55 млн. євро). Комп’ютерний персонаж вчиться передавати інформацію жестами, виразом обличчя і положенням тіла, а також акуратно синхронізує звуки синтезованої мови з рухами губ і мімікою.


Штучний інтелект

У проекті IBROW (1,56 млн. євро) вчені намагаються представити набори знань у форматі, відповідному для обробки в мережах, які об’єднують інтелектуальні вирішувачі логічних задач. Для цього буде задіяний мова опису проблем UPML. На базі концепції штучних клітин, більш простих по пристрою, ніж живі, фахівці проекту PACE (8,1 млн. євро) вироблять схему еволюційного розвитку складних інформаційних систем і потім займуться моделюванням хімічних реакцій та інших безперервних фізичних процесів.
Передчуває алгоритми, що моделюють інтуїцію людини і здатні передбачати ймовірний розвиток ситуації по відзначається подій (PALCOM, 11,14 млн. євро), актуальні для задач автоматичного керування автомобілем та іншою технікою. Дослідженням процесів навчання і ефекту натхнення в різних культурах, а також виробленням технологій, що стимулюють творчість, займаються в проекті ATELIER (2,77 млн. євро). А розробкою формальних методів лікування різних груп хворих і створенням програмних “лікарів-консультантів” – у проекті PROTOCURE (1,67 млн. євро).
Учасники METIS II (1 млн. євро) мають намір створити технологію автоматичного конструювання програм-перекладачів з довільних мов, що базується на статистичному аналізі текстів. Вчені обіцяють подолати типовий для сучасних трансляторів бар’єр окремої фрази і перейти до перекладу з урахуванням змісту абзацу і великих частин матеріалу, для чого моделюються процеси літературної обробки тексту.


Штучне життя

Можливості живого світу, навіть найпростіших його представників, постійно привертають увагу кібернетиків. Нова модель біологічного розуміння навколишнього середовища, що базується на байєсівських та імовірнісних мережах (проект BIBA, 1,6 млн. євро), дозволить виробити нові адаптаційні схеми поведінки штучних пристроїв в реальності, наблизивши відповідність їх вчинків нормам звичайного людського життя. До цієї ж теми відносяться роботи LEURRE (1,5 млн. євро) з управління штучної життям в змішаних соціальних спільнотах. Від перших експериментів по спільного проживання тарганів і роботів-комах вчені збираються перейти до перевірки колективного життя домашніх тварин і роботів-собачок, а далі вже зайнятися людьми і андроїдами. Не залишилися без уваги пильних замовників і питання взаємодії і злиття з людством нових штучних інтелектуальних систем, які з часом навчаться формувати власне розуміння структури суспільства на Землі і прикладати зусилля до його зміни в своїх інтересах (проект NEW TIES, 1,55 млн. євро).
Вивченням і моделюванням окремих тварин займається чимало європейських центрів. В рамках проекту AMOUSE (2,51 млн. євро) на базі досліджень нервової системи щурів створюється штучна миша, здатна до візуального і кинестетическому сприйняттю. Вона зможе розпізнавати навколишні об’єкти і запам’ятовувати структуру світу, а для навігації в неї є штучні вусики. Органи навігації кажана моделюють вчені проекту CIRCE (2,14 млн. євро). Способи реагування комах (коників, цвіркунів) на повітряні загрози втіляться в мікроелектромеханічних датчиках за результатами проекту CICADA (3,07 млн. євро).
Нові види комп’ютерних архітектур, що включають вбудовані технології захисту від вірусів, збоїв і помилок, будуть засновані на моделі імунної системи живих істот, що розрізняє свій і чужий код (власні клітини або чужорідні бактерії і віруси). Дослідники цього напрямку (проект IMCOMP, 1,5 млн. євро) розраховують в результаті створити надійні чіпи для задач розпізнавання, розкопки даних, автоматичного навчання, класифікації та самовідновлення складних систем.


Робототехніка

Наближення керуючої архітектури робота до людської повинно бути досягнуто в проекті PALOMA (1,4 млн. євро). Штучний апарат, обладнаний набором нейронних мереж, буде еволюційно розвиватися, переходячи від простого стимульно-реактивного поведінки до складних дій з формуванням безлічі проміжних рівнів управління. До робіт залучено як інженери, так і нейрофізіологи.
Робот, що розвивається в середовищі людей і здатний до самонавчання та придбання незнайомих навичок, готується і в проекті COGNIRON (8,03 млн. євро). Схожі “живі”, інтелектуально зростаючі і розвиваються об’єкти створюються в проекті SIGNAL (1,45 млн. євро). Як і реальні біологічні істоти, SIGNAL-створення початково будуть володіти набором можливостей (визначеним віртуальним “генотипом”), але потім в процесі навчання накопичать власний досвід і зможуть досягти зрілості розвитку. До проекту залучені фахівці з еволюційної теорії та нейроінформатіке, психології навчання і лінгвістиці. За результатами SIGNAL також буде побудований автономний робот з набором визначених інстинктів, здатний досліджувати як навколишнє, так і саму себе. Для цього в апарат буде вбудована самонавчається система, заснована на моделі природної мови як базової схеми опису внутрішнього і зовнішнього світу.
Вчитися різним навичкам в реальному часі зможуть і роботи з проекту SPIKEFORCE (3,39 млн. євро). Кожен апарат забезпечується набором нейронних мереж, у кожній з яких налічується близько 1 млн. нейронів, і ці мережі зуміють одночасно і без взаємних конфліктів виділяти і обробляти різні класи інформації, узагальнюючи потім результати, – точно так само, як це робить людина, одночасно інтегруючи візуальну, слухову та інші види інформації.
Засоби швидкого прототипування роботів готуються в проекті HYDRA (2,28 млн. євро). Апарати будуть збиратися з простих блоків і відразу стануть характеризуватися високим рівнем адаптації та самоорганізації, а також навичками самовідновлення.
Не обділені увагою Європи і мікророботів. Існуючі сьогодні системи управління малими автономними пристроями мають суттєво обмежені можливості: поки вдається успішно контролювати лише десятки “малюків”, яких до того ж доводиться оснащувати потужної бортовою апаратурою. Проект I-SWARM (5,06 млн. євро) дозволить управляти тисячами крихітних роботів з найпростішими елементами розумності, індивідуально розрізняються спектром доступних дій, здатністю до розпізнавання і т. д. В перспективі досягнення I-SWARM можна буде застосовувати для побудови нанороботів.
Оптимізація поведінки великих колоній простих мікророботів виконується і в проекті SOCIAL (2,02 млн. євро). Моделюючи дії автономних агентів в крихітних структурах (наприклад, в живій клітині), фахівці розраховують знайти способи ефективної взаємодії мікро-і наноаппаратов і навчити їх, зокрема, відновлювати хворі людські органи. SOCIAL-системи будуть здатні, як очікується, автоматично генерувати архітектури групового управління і поведінки під вимоги конкретних задач. Дослідженнями теоретичних і практичних аспектів самоорганізації груп роботів займається також проект SWARM-BOTS (2,17 млн. євро).
Створенням мікро-і наноманіпулятор цікавляться учасники проекту MICRON (2,78 млн. євро). Вони вчать групи з 5-10 крихітних мобільних роботів обробляти об’єкти, вміщаються в одному кубічному сантиметрі. Для цього буде потрібно спроектувати мініатюрні відеокамери та засоби бездротового зв’язку, підготувати нові технології машинного зору і т. д.
Мікросамолети довжиною не більше 8 см розробляються в проекті MARVEL (4,56 млн. євро). Передбачається, що вони зможуть брати 20 г корисного навантаження, підніматися на 200 м, віддалятися від місця запуску на 500 м і знаходитися в повітрі 10 хв. Для управління в бортовий системі MARVEL-апарату використовуються нейронні мережі, організована бездротовий зв’язок і передача відеоданих оператору.
Триває вдосконалення систем машинного зору. Учасники проекту LOCUST (1,5 млн. євро) намагаються винайти чіпи, які використовують біологічні принципи розпізнавання об’єктів і концепцію уваги, і на їх основі випустити комерційні системи безаварійного керування автомобілями, засоби забезпечення безпеки робіт у промисловості і т. п.
Управління ресурсами вбудованих ОС і прикладних програм у реальному часі автоматизується в проекті EMBOUNDED (1,48 млн. євро). Будуть створені програми передбачення потреб в обчислювальних ресурсах і вартості обладнання для нових мобільних апаратів, спеціальні мови програмування, засоби проектування систем реального часу, технології машинного зору і т. д.


Нейрофізіологія

Існує чимало проектів FET, що вивчають питання стикування мозку і нервової системи людини з електронною апаратурою. Об’єднанням поки що випадкових і розрізнених досліджень у цій області, виробленням біонічних інтерфейсів з тілом і мозком займається проект NEUROBOTICS (6,73 млн. євро). Його учасники розраховують навчитися дистанційно керувати всілякими штучними частинами тіла, які будуть не тільки випускатися в носимом вигляді, але і тісно інтегруватися з організмом, імплантуватися в нього. Організація зв’язку живих нейронів і електронних пристроїв, створення двонаправлених каналів між мозком і робототехнічними пристроями вивчаються в проектах GOLDEN BRAIN і NEUROBIT (2,73 і 3,26 млн. євро). Управляти мотором робота силою думки оператор зможе, використовуючи напрацювання MAIA (2,27 млн. євро), причому апарат буде реагувати на команди, які видаються в мілісекунди режимі.


Інше

Десятки проектів FET присвячені мікро-та наноелектроніки. В MOLDYNLOGIC (986 тис. євро) розробники намагаються створити логічний обчислювач на одній молекулі, в проекті MOL SWITCH (2 млн. євро) – рахункові ДНК-пристрої і наномотори для їх переміщення та взаємодії з класичними кремнієвими чіпами. А протоколи для прийдешніх розподілених квантових мереж, яким не підходять існуючі рішення, орієнтовані на класичні мережі з іншими фізичними принципами роботи, готуються в проекті PROSECCO (650 тис. євро). Особливу увагу в ньому приділено захисту інформації, для чого створюється нова модель безпечної передачі даних по квантовим мереж.
На подолання бар’єрів мініатюризації та проектування мікроантенн і мікропристроїв із залученням теорії фрактальної електродинаміки спрямований проект FRACTALCOMS (882 тис. євро).


Висновок

Відомий французький філософ і соціолог Жак Еллюль (його дослідження лягли в основу знаменитої “NETократіі” Олександра Барда та Яна Зодерквіста), глибоко вивчив принципи впливу нових технологій на пристрій суспільства, сформулював у своїх роботах (“Техніка”, “Політична ілюзія” та ін) ряд передумов, які призводять до революційних змін суспільства. Це, вважав він, перш за все серйозний обсяг фундаментальних досліджень, комерційна віддача від яких поки не ясна, і здатність держави швидко перенаправляти такі дослідження в нове русло. Не виключено, що європейські менеджери FET керувалися рекомендаціями свого колеги, так як ця наукова мережа відповідає обом положенням. Керівництво FET не раз називало багато (хоча і не всі) проекти і передові галузі досліджень високоризикованими з неясною перспективою, а їх тривалість практично завжди вкладається в два-чотири роки, що дозволяє швидко змінювати тематику робіт, перекидаючи ресурси на нові напрямки, чия актуальність з якихось причин стала несподівано затребуваною.
Національний науковий фонд США не настільки поворотли; з політичних і кон’юнктурних мотивів він все більше орієнтується на оборонні дослідження *, тому Старий Світ має прекрасні перспективи для переходу на базі нових ІТ на якісно новий економічний рівень, причому відносно малими силами: сумарний бюджет програм FET не перевищує і мільярди євро.

* З великим ступенем впевненості припускаю, що системи глобального контролю та інші засоби дозволяють США бути в курсі результатів європейських досліджень. – Прим. гл. ред.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*