Історія інформаційних систем, Книги та статті, Різне, статті

У 50-ті – 60-і рр.. XX століття була усвідомлена роль інформації як найважливішого ресурсу підприємства, організації, регіону, суспільства в цілому; почали розробляти автоматизовані інформаційні системи різного роду.
В історії становлення інформаційних систем відносно незалежно розвивалися кілька напрямків.

Спочатку, коли з’явилася можливість обробки інформації за допомогою обчислювальної техніки, був поширений термін “системи обробки даних” (СОД), цей термін широко використовувався при розробці систем радіоуправління ракетами та іншими космічними об’єктами, при створенні систем збору і обробки статистичної інформації про стан атмосфери, обліково-звітної інформації підприємств і т.п.
У міру збільшення пам’яті ЕОМ основна увага стали приділяти проблемам організації баз даних (БД). Цей напрямок зберігає певну самостійність і в даний час і займається в основному розробкою і освоєнням коштів технічної і програмної реалізації обробки даних за допомогою обчислювальних машин різного роду. Для збереження цього напрямку в міру його розвитку з’явилися терміни “Бази знань”, “бази цілей”, що дозволяють розширити тлумачення проблеми власне створення та обробки баз даних до завдань, які ставляться в подальшому при розробці інформаційних систем.

Починаючи з 60-х років, в історії розвитку інформаційного пошуку в нашій країні відносно незалежно сформувалися два напрями:




  1. розробка автоматизованих інформаційних систем (АІС) як першої черги автоматизованих систем управління (АСУ);


  2. розробка автоматизованих систем науково-технічної інформації (АСНТИ).

Роботи по їх створенню почалися практично одночасно.

Розробка АІС і АСУ – було ініційовано науково-технічним прогресом і виникли у зв’язку з цим проблемами організаційного управління.

Зарубіжна практика йшла шляхом розробки окремих програмних процедур для бухгалтерії, обліку матеріальних цінностей тощо, і основні роботи проводилися в напрямку дослідження і вдосконалення можливостей обчислювальної техніки, розробки засобів, що забезпечують найбільш раціональну організацію інформаційних масивів, зручний для користувача інтерфейс, нарощування пам’яті ЕОМ і т.п.

У нашій країні проблема забезпечення інформацією управлінських працівників була поставлена ​​відразу системно. Була розроблена класифікація АСУ, в якій передусім виділялися АСУ різних рівнів системи управління – АСУП (для рівня підприємств та організацій), ОАСУ (галузеві АСУ), республіканські і регіональні АСУ (РАСУ), і, нарешті, – ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система). Ці рівні склали основу концепції академіка В.М.Глушкова по розробці стратифікованої структури ЗДАС. Аналогічно на рівні підприємств, і особливо створюваних в 70-і рр.. науково-виробничих об’єднань (НУО), в структурі АСУП (або інтегрованих АСУ об’єднань) виділялися рівні (страти) – АСУ об’єднання, АСУ підприємств і організацій (науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро і т.п.), входять до НУО, АСУ виробництв, комплексів цехів, АСУ цехів і дільниць і т.д.
Для управління розробками настільки складної автоматизованої системи були підготовлені відповідні керівні методичні матеріали, в яких АСУ трактувалася як розвивається система і вводилося поняття черги. АСУ першої черги розроблялися як інформаційна система – АІС, а в міру усвідомлення складності проблеми розробки АСУ і наступні черги іноді створювалися як розвиток АІС.
АІС створювалися як фактографічні системи з представленням інформації користувачам у вигляді регламентованих форм, в яких фактографічна інформація була згрупована відповідно до вирішуваних на її основі прикладними завданнями.
У більшості випадків і введення інформації в цілях зручності збору даних здійснювався за допомогою попередньо заповнених форм. І теоретично АІС можна вважати документально-фактографічних ІПС. Однак, як правило, ця термінологія в практиці розробки АІС не використовувалася.
Принципи побудови та ефективність АСУ істотно залежать від рівня розвитку інформаційних технологій.

З появою в середині 70-х років персональних ЕОМ відбувається коригування ідеї АСУ; від ВЦ і централізації управління до розподіленого обчислювального ресурсу і децентралізації управління. Такий підхід знайшов своє застосування в системах підтримки прийняття рішення (СППР), які характеризують новий етап комп’ютерної інформаційної технології організаційного управління. При цьому зменшується навантаження на централізовані обчислювальні ресурси і верхні рівні управління, що дозволяє зосередити в них рішення великих довгострокових стратегічних завдань. Життєздатність будь-якої інформаційної технології в чималому ступені залежить від оперативного доступу користувачів до централізованих ресурсів і рівня інформаційних зв’язків як по “горизонталі”, так і по “вертикалі” в межах організаційної структури.
У той же час для забезпечення ефективного управління великими підприємствами була розвинена і залишається актуальною ідея створення інтегрованих АСУ.

Останнім часом з’явився широкий спектр спеціалізованих ІС – економічні інформаційні системи (ЕІС), бухгалтерські інформаційні системи (БУІС), банківські інформаційні системи (ВІС), інформаційні системи ринку цінних паперів, маркетингові ІС (МІС) і т.п.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*