Нова логіка і фактори розвитку КІС, Інформаційні системи, Бази даних, статті

Сучасні комплексні інформаційні системи управління підприємством пройшли довгий шлях розвитку. З початком нового століття починається підйом «періоду освіти» – Slope of Enlightenment. Ідеологія ERP-систем, піднявшись в середині 1990-х рр.. на пік роздутих очікувань і звалившись потім у прірву розчарувань провалених проектів, змогла на рубежі століть видертися на пологий підйом свого розвитку у вигляді нового розуміння підходу до автоматизації управління підприємством. Це привело до появи нового класу систем – Enterprise Application Suite (EAS), або комплексні інформаційні системи (КІС).


Результати нашого дослідження розвитку КІС були опубліковані в № 1, 2005 р. Там була дана ретроспектива 30-річного розвитку систем автоматизації підприємств. Було показано, який шлях пройшли локальні та західні системи та їх конкурентна диспозиція на ринку Україні. У № 2, 2006 р. були наведені результати інвентаризації систем КІС (всього 33 системи). Редакція також опублікувала своє бачення історії розвитку систем автоматизації управління підприємством – див. статтю «Автоматизація управління підприємством: історія та еволюція» в журналі «CIO – директор інформаційної служби» № 3, який передплатники мають отримувати разом з цим номером «Корпоративних систем».


Ці та інші дослідження дають нам можливість визначити внутрішню логіку сучасної КІС і виявити рушійні чинники розвитку КІС. Розглянемо, як за останні роки змінилася логіка функціонування КІС і що є рушійними силами розвитку систем цього класу.


НОВА ЛОГИКА КІС


Перехід від ERP до EAS


Ще п’ять років тому, коли мова йшла про КІС, насамперед йшлося про системи класу ERP. Сьогодні про них якось забули, і більше мова йде про комплексних інформаційних системах типу EAS. Розглянемо, що ж за цей час змінилося «всередині» систем автоматизації рівня підприємства. За основу візьмемо думку дослідницької компанії IDC, яка вважає, що мінімальна функціональність EAS повинна складатися з наступних функціональних сегментів:



Додаток вважається EAS, навіть якщо воно буде складатися з окремих покупних модулів, оскільки EAS створюється інтеграцією об’єднаного набору бізнес-процесів і метаданих, які надають замовнику можливість доступу до однієї бази даних з єдиного користувальницького інтерфейсу. При цьому кожен користувач має доступ до будь-якого функціонального модулю через єдиний інтерфейс. Передбачається, що така інтеграція буде виконуватися на сучасному рівні – на багатокористувацьких платформах, тобто як мінімум в середовищі клієнт-сервер (саме ці принципи EAS були нами взяті за поріг вступу до «Довідник журналу “Корпоративні системи” »).


Під оперативним обліком розуміються наступні функції: закупівлі, облік замовлень, управління запасами, складський облік, планування і розподіл ресурсів. Т. е. фактично (за винятком спеціалізованих галузевих функцій, таких як, наприклад, виробництво) це основний функціонал логістичних операцій, що протікають в рамках головної ланцюжка зі створення вартості на підприємстві.


До спеціалізованих галузевих функцій може ставитися виробництво.


До сегменту розширених функцій EAS відносяться CRM, SCM, управління персоналом і заробітною платою, управління знаннями, куди входять системи отримання даних (data mining) і аналізу даних (business intelligence), системи інформування керівника (management / executive information systems). Якщо SCM охоплює весь наскрізний процес управління поставками (SCA, Supply Chain Automation), тоді можна говорити про додатки автоматизації для вертикальних ринків. У разі поставок товарів це продуктова ланцюжок, наприклад, у виробництві оптової або роздрібної торгівлі. У разі поставок сервісів мова може йти про вертикальну інтеграції, наприклад, у банківській сфері, страхуванні, охороні здоров’я.


Хоча терміни ERP і EAS часто вживаються як синоніми, з точки зору головного завдання автоматизації вони, строго кажучи, означають різний підхід до автоматизації. Якщо ERP націлений на управління ресурсами підприємства, то EAS (по мінімуму) – на управління головними бізнес-процесами. Останнім часом системи автоматизації управління підприємством ще більше дистанціюються від ERP, тепер розширена система класу EAS називається Business Suite – комплекс програм для автоматизації бізнесу.


Зрозуміло, перехід від ERP до EAS не був одномоментним і відразу усвідомленим. Під тиском бізнес-середовища відбувалося еволюційне переродження концепції ERP в EAS. Причому концепція ERP не відкинута повністю, частина її перейшла в EAS в якісно новому вигляді. Можна сказати, що на умінні управляти ресурсами базується управління ланцюжком створення вартості, а інформація про клієнтів, яка вичленяється в ланках цього ланцюжка, стає основою для управління клієнт-орієнтованістю.


Вплив бізнесу на КІС

Як бачимо, у порівнянні з ERP-системами принципи автоматизації кардинально змінюються. Тепер автоматизація будується не тільки на управлінні видами ресурсів, а перш за все навколо управління ланцюжком процесів по створенню вартості. Як видається, ця зміна в принципах автоматизації викликано наступними обставинами. ERP своїм корінням сягає в ті часи, коли домінуючими ще залишалися бізнес-парадигми, орієнтовані на економію дефіцитних ресурсів, операційну ефективність і націлені на масовий ринок товарів.


Сьогодні в бізнес-середовищі інші пріоритети, що пов’язано з рядом причин. По-перше, завдяки глобалізації по багатьом видам ресурсів дефіциту вже немає. По-друге, масовий ринок по більшості позицій перенасичений пропозиціями через надвиробництво товарів.


Щоб вирватися з «болота» надвиробництва, компанії прагнуть бути лідером по продукту – для цього їм слід навчитися швидко створювати нові споживчі вартості. Це можна зробити, якщо взяти під контроль всі ланки ланцюжка створення цієї вартості. Саме цим вимогам і відповідає базова функціональність EAS. Для швидкості створення нових товарів EAS повинна володіти «гнучкістю», чого не було потрібно від ERP. Це значить, зміни EAS повинні торкнутися і архітектури її побудови. І ми бачимо, що індустрія EAS зараз стурбована цією проблемою.


Висновок нового продукту на ринок – це великі витрати коштів, і немає гарантії, що споживач поставиться до нового продукту компанії більш лояльно, ніж до продукту її конкурента. Тоді боротьба перемикається з боротьби за лідерство по продукту на боротьбу за лояльність клієнта як таку. Виявилося, що утримати свого клієнта компанії обходиться набагато дешевше, ніж придбати нового. Утримати клієнта допомагає його супровід по деяким (в ідеалі – по всім) етапах життєвого циклу продукту. Нерідко це обходиться дешевше, ніж висновок нового продукту.


Потрібно вміти управляти своїми відносинами з клієнтами. У цьому допоможуть системи управління відносинами з замовником – CRM-системи, тому до EAS стала «прикручувати» клієнт-орієнтованість – розширені функції CRM.


Як бачимо, внутрішні зміни КІС обумовлені головним чином зовнішніми причинами – бізнес-середовищем.


ФАКТОРИ РОЗВИТКУ КІС


Ієрархія факторів


Як же пов’язати історичні факти і внутрішню логіку розвитку КІС? Адже наведені в історичному контексті факти можуть здатися стихійним набором випадкових явищ. І це частково так, оскільки розвитком КІС «керує» стихія ринку. У той же час факти – це явища, що відображають дану в часі сутність КІС і логіку її еволюції.


Якщо розглянути всю сукупність фактів (явищ) розвитку КІС з перспективи єдності історичного і логічного розвитку сутності КІС, то можна побачити, що цей розвиток обумовлено не стільки випадковими обставинами (хоча і вони мають місце), скільки діалектикою взаємодії між розвитком процесу і одним з інструментів підтримки цього процесу. Під процесом слід розуміти бізнес (або в загальному плані бізнес-середовище з безліччю взаємодіючих бізнесів), а під одним з його інструментів (а є й багато інших) – будемо розуміти КІС. Якщо пропустити сплав фактів через магніт з полюсами Б («бізнес») і К (КІС-інструмент), то з цього сплаву до кожного полюса магніту притягнеться по дві сфери факторів, які є рушійними силами розвитку КІС.


Б.1. Перша (і головна) сфера факторів, що впливають на КІС, відноситься до бізнес-середовищі та її розвитку.


Б.2. Так як призначенням КІС є автоматизація бізнесу, то в чималому ступені на її розвиток впливає сфера факторів, що залежить від життєвого циклу розвитку самого об’єкта автоматизації (рівень розвитку бізнесу).


К.1. Оскільки КІС-інструмент – це складна система, то характер розвитку КІС визначається сферою факторів, що випливають із загальносистемних законів еволюції складних систем поза зв’язку з їх природою.


К.2. І лише тепер слід звернути увагу на природу самого інструмента – з чого він «зроблено»? Зрозуміло, що інструмент КІС відноситься до інформаційних технологій, і на нього буде впливати сфера факторів, що випливають з ІТ.


Зрозуміло, фактори, обумовлені цими чотирма сферами, що впливають на тенденції КІС, не є абсолютно ортогональними, в деяких випадках вони досить сильно взаємообумовлені. У той же час, якщо виходити з принципу «від загального до конкретного», то можна встановити розмежування в рівнях «першопричиною» виникнення чинників розвитку КІС. Уявімо свою точку зору на дану проблематику.


Вплив особливостей нової парадигми бізнесу (Б.1)


Розглянемо, як же на КІС впливає розвиток бізнес-середовища.


Ще пару десятиліть тому головною метою виробництва був товар. Клієнт на виробництві сприймався опосередковано – через усереднений набір функцій і властивостей товарів масового споживання. Клієнт задовольнявся тим, що було на ринку. Тоді в умовах дефіциту ресурсів поділ праці, організоване на основі функціональної спеціалізації, забезпечувало економію ресурсів, залучених у виробництво. Саме на ресурси, на виробництво, тобто всередину підприємства, і була орієнтована ієрархічна організаційна структура. У той період і зароджуються системи класу ERP, призначені для планування ресурсів підприємства, які грунтувалися на облікових функціях. Архітектура ERP відповідала вимогам функціонально-ієрархічної організації праці, що панувала в той час, і була направлена ​​в основному на облік ресурсів.


Сьогодні клієнт з безликого масового споживача стає бажаним, індивідуально обслуговується замовником. Тепер мета виробництва – задоволення його потреб. Підприємство орієнтується зовні – На клієнта, а не на внутрішні ресурси. У розвинених країнах основні ресурси (гроші, сировину, виробничі потужності та персонал) в умовах глобалізації, здебільшого, не є дефіцитом. З організаційної точки зору підприємство розглядається як система процесів, орієнтованих на підтримку головного процесу бізнесу – задоволення потреб клієнта. Координація як горизонтальних взаємин між підрозділами, так і зовнішніх зв’язків стає більш важливим і критичним параметром ефективності, ніж традиційно вертикальне управління (субординація) і облік ресурсів. Відповідно, сучасна КІС повинна будуватися на основі нової парадигми – на управлінні бізнес-процесами.


Бізнес-процеси підприємства, стикуясь з процесами контрагентів підприємства, групуються в наскрізну ланцюжок створення вартості. Якщо такий ланцюжок починається від процесів отримання сировини і закінчується процесами задоволення кінцевого споживача, то ця інтеграція називається вертикальною. В умовах такої діяльності від підприємства потрібно не тільки координація внутрішніх процесів між собою, але і їх координація з зовнішніми процесами. При цьому істотно збільшується двонаправлений потік інформації, що проходить через межі підприємства. Виникає необхідність в стандартизації правил бізнес-взаємодії.


В умовах клієнт-орієнтованості змінюються пріоритети не тільки в операційній діяльності підприємства, в тактичному плануванні, а й у його стратегічному розвитку. Зростання конкуренції вимагає збільшити динаміку внутрішнього середовища підприємства з метою її швидкої адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища, в тому числі і за рахунок мобільності внутрішнього середовища. Жорстка ієрархічна модель підприємства не може забезпечити гнучкість управління. Процесна ж модель управління добре підходить для забезпечення безперервного моніторингу процесів і, відповідно, проактивного управління ними. Якщо раніше стратегія розроблялася виходячи з внутрішніх (в основному ресурсних) можливостей підприємства, то тепер вона розробляється виходячи з припущення про майбутні потреби клієнтів.


Які ж головні («бізнесові») тенденції розвитку сучасних КІС обумовлюють наведені вище особливості нової парадигми ведення бізнесу? При розгляді тенденцій необхідно мати на увазі, що ресурсно-орієнтована ERP не відкидається, всі її «досягнення» стають базисом для процесно-орієнтованої КІС. Говорячи філософськи, «стара» ERP переходить в «нову» КІС в знятому вигляді.


Виходячи з викладеного подання про потреби розвитку бізнес-середовища, можна зробити висновок про те, що сучасні КІС будуть розширювати та поглиблювати функціонал за наступними напрямками:



Життєвий цикл автоматизації компанії-замовника (Б.2)


Досвід автоматизації замовник набуває поступово, у міру проходження різних етапів життєвого циклу освоєння КІС. На перших етапах, як правило, автоматизуються облікові завдання. У міру зростання досвіду автоматизації і, відповідно, розуміння її можливостей, а також накопичення первинних даних стає затребуваною автоматизація управлінських завдань, починаючи з аналізу накопичених даних і на його основі планування робіт. Якщо підприємство вже пройшло критичну точку автоматизації в сенсі усвідомлення її можливостей, то воно може замінити застарілу систему автоматизації і відразу перейти на іншу, перестрибнувши першим етапи впровадження і вийшовши на великий обсяг автоматизується функціоналу. У цьому випадку знадобиться перенесення даних в нову систему.


Іноді зростання компанії супроводжується утворенням філій. При філіальної архітектурі стають затребуваними засоби віддаленого доступу і консолідації даних. Якщо при цьому КІС додається до вже існуючих системам автоматизації або організація являє собою знову утворений холдинг, то стає актуальною інтеграція різнорідних (успадкованих) систем. Зростання компанії потрібно супроводжувати масштабуванням КІС. Розмір підприємства обумовлює обсяг, глибину автоматизації та динаміку змін.


Виходячи з життєвого циклу автоматизації підприємств та його особливостей, подальший розвиток КІС буде йти по шляху розвитку наступних напрямків:



Фактори розвитку складних систем (К.1)


Для тиражування продукту інженерні спеціальності дають знання про те, що для цього провести уніфікацію, типізацію, стандартизацію елементів і структури продукту. Наприклад, для тиражованих КІС можна було б, по-перше, виявити декілька типових підприємств і, по-друге, в них ідентифікувати загальний функціонал – то (оптимальне, еталонне, тобто правильне з методологічної точки зору) ядро, яке лягає в основу архітектури КІС. На практиці ж розвиток КІС йде від стихії ринку, оскільки воно обумовлене потребами замовників – за який функціонал вони готові платити, той в першу чергу і автоматизують. Система починається з автоматизації конкретних потреб перших замовників (саме перше, а не типових). Немає ніякої гарантії того, що ці перші замовники є еталоном для тиражування передового досвіду. Тому в основі системи виявляється не еталонне, оптимальне ядро, а проекція досвіду перших замовників.


Проте розробники заявляють, що в системі закладена референтна модель, в якій за основу взято передовий досвід багатьох підприємств, і оголошують його кращою практикою. Це означає, що цей досвід сформований, за великим рахунком, кращої стихією ринку. І це об’єктивно – від цього нікуди не дітися.


Рудименти цього досвіду при підстроюванні під потреби нових замовників тиражуються. І настає такий момент, коли підстроювання під кожного замовника стає обтяжлива через накопичених стихійно-ринкових поліпшенні та архітектурних обмежень, висхідних до перших замовникам. Охоплення нових замовників призводить, по-перше, до розвитку систем «в ширину» (за рахунок охоплення все більшого числа нових функцій) і, по-друге, її розвитку «в глибину» (за рахунок більш глибокої спеціалізації функцій). А ці два фактори призводять до великого зростання складності системи, що ускладнює її настройку та підтримку, перешкоджає інтеграції різнорідних елементів.


Націленість на різноякісність функціоналу призводить до витрат універсалізму – надмірності і загальної неефективності. Для зменшення виниклих проблем необхідна функціональна модулярізація і предметна спеціалізація. Це вирішується за рахунок дроблення на функціонально-орієнтовані модулі і створення галузевих рішень. Однак тепер необхідно докладати зусилля, щоб предметно-функціональна диференціація сильно «не розбіглася», тому потрібно постійно підтримувати компроміс галузевих напрямків розвитку системи в рамках розвитку загальної платформи.


Для зменшення складності та підтримки компромісу час від часу необхідна модернізація платформи. Функціонально-предметна сегментація вимагає розробки спеціалізованих методик впровадження і, відповідно, спеціалізації впроваджувального персоналу.


З точки зору складних систем основні тенденції можна позначити таким чином:



Вплив ІТ (К.1)


Що ж можна віднести до факторів розвитку КІС, що залежать від чисто «айтішного» напряму? Сюди можна віднести традиційні проблеми власне ІТ:



Чи не замало для ІТ? Втім, читач може скласти інші переліки факторів виходячи зі свого розуміння їх ієрархії. Адже наведений підхід не претендує на загальність, скоріше, це лише предмет для обговорення, оскільки можливі й інші підстави вибору і пріоритети факторів. Автор сподівається, що зацікавлені в обговоренні цієї теми читачі представлять свою точку зору.


ВИСНОВКИ

За допомогою фактів ми встановили, яким функціоналом, пройшовши історичний розвиток, може володіти сучасна КІС. Факти також дали підстави побачити зміни в характері автоматизації бізнесу і те, як бізнес впливає на характер змін у самій КІС. Це дозволило розкрити нову логіку розвитку цих систем – орієнтовану на управління ланцюжком створення вартості. Аналіз функціоналу та логіки КІС дозволив виявити фактори розвитку КІС.


Було встановлено, що головними є фактори розвитку бізнес-середовища. Потім виявляються особливості життєвого циклу розвитку автоматизації підприємства і його специфіка. Наступними за важливістю йдуть загальносистемні фактори. І лише потім йдуть власне ІТ-фактори.


Зрозуміло, і перші три групи факторів також мають свою ІТ-форму реалізації. Однак у цих випадках сутнісні першопричини змін у розвитку КІС лежать за межами інформаційних технологій як таких. ІТ лише інструментально «обслуговують» ці причини, пропонуючи нові форми і можливості. Зрозуміло, що діалектика процесу та його інструмента – бізнесу та ІТ – дозволяють інноваційним формам ІТ впливати на істотні характеристики бізнесу.


Яку ж практичну користь нам дає така ієрархія чинників розвитку КІС? Знання першопричин дозволяє розуміти, що ІТ – це лише форма реалізації суті бізнес-парадигми, управлінських підходів, прояви загальносистемних тенденцій. Це означає, що зміст автоматизації і форма цієї автоматизації повинні відповідати один одному. Це означає, що, виходячи з особливостей конкретного бізнесу, його масштабу та перспективи розвитку, для нього можна вибрати критично важливий набір факторів, що впливають на КІС. Це означає, що, використовуючи КІС як інструмент, потрібно знати критично важливі чинники цього інструменту, щоб правильно ним користуватися. Що важливо, чинники ці вибираються з точки зору бізнесу та інструменту для бізнесу, а не ІТ як такого.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*