Організація обміну даними між ERP-системами і російськими засобами формування бухгалтерської звітності, Інформаційні системи, Бази даних, статті

Постановка завдання

Все більше вітчизняних підприємств виявляють інтерес до інформаційних систем, що дозволяє автоматизувати процеси планування і управління ресурсами підприємства. Особливо гостро проблема автоматизації коштує для великих і середніх підприємств, для яких збереження старих управлінських технологій загрожує втратою ефективності управління у швидко мінливих умовах ринкової конкуренції.

Оскільки першими у формування нинішнього економічного механізму включилося велика кількість малих підприємств, вони створили високий і стійкий попит в першу чергу на програмні засоби автоматизації ведення бухгалтерської звітності та на засоби автоматизованого пошуку юридичної інформації. Розробка ж засобів автоматизації оперативного і управлінського обліку для вітчизняних виробників програмних продуктів залишалася на другому плані, і зараз жодна з вітчизняних систем автоматизації управління підприємствами не визнається відповідає всім міжнародним стандартам для таких систем. У цьому одна з основних причин інтересу вітчизняних підприємств до західних ERP-систем. Друга причина цього інтересу полягає в тому, що впровадження таких систем сприяє підвищенню привабливості компанії для зарубіжних інвесторів.

У той же час впровадження подібної західної системи створює і певні проблеми. Справа в тому, що вони орієнтовані на автоматизацію управлінського оперативного обліку та не вирішують завдань формування бухгалтерської звітності, яку підприємство як і раніше має надавати в фіскальні органи і яка повинна бути виконана за російськими стандартами. Крім того, існують певні проблеми з адаптацією західних підсистем розрахунку заробітної плати до російських реалій.

Проблема формування фіскальної звітності вирішується або за допомогою генератора звітів, який буде формувати необхідну звітність на підставі наявних в базі ERP-системи відомостей, або веденням паралельного обліку в якій-небудь з російських систем.

Перший варіант рішення залишає відкритим питання про розрахунок заробітної плати, а крім того, стандарти російської звітності мають неприємну властивість щоквартально змінюватися. Другий варіант дозволяє покласти турботи щодо відстеження змін у формах звітності на фірму-виробника відповідної російської системи бухгалтерського обліку і вирішує проблему розрахунку заробітної плати з урахуванням вітчизняної специфіки. Але цей варіант вимагає автоматизованого каналу обміну даними між двома системами, оскільки навряд чи знайдуться бажаючі двічі вводити одну і ту ж первинну інформацію в дві різні системи. Таким чином, виникає завдання створення засобів, що забезпечують обмін даними між ERP-системами і російськими системами формування бухгалтерської звітності.

В якості системи рРосійсько бухгалтерского учета (РБУ), Взагалі кажучи, може виступати будь-яка з використовуються нині систем, успішно зарекомендували себе в цій галузі. При виборі системи необхідно враховувати наступні характеристики:



При розробці системи обміну має сенс виходити з деяких припущень про характер її майбутнього використання. По-перше, передбачається, що введення всіх первинних документів виконується в ERP-системі, а російська система використовується для розрахунку зарплати та формування фіскальної звітності. По-друге, передбачається, що процедури формування фіскальної звітності та розрахунку заробітної плати відбуваються з певною періодичністю (1-2 рази на місяць) і не вимагають від системи оперативного обміну даними в режимі реального часу.

Основні вимоги до системи

Завдання, які повинна вирішувати система обміну даними, і припущення про характер її використання дозволяють сформулювати наступні вимоги до механізму обміну.



  1. Він повинен забезпечувати передачу з ERP-системи в систему РБУ всієї інформації, яка необхідна для формування звітності відповідно до російських стандартів: це проводки господарських операцій і всі елементи довідників, на які є посилання в проводках.
  2. Він повинен забезпечувати передачу з системи РБУ в ERP-систему інформації з тих розділів обліку, які з тих чи інших причин ведуться в системі РБУ, а дані з них потрібні для роботи розділів, що обслуговуються в ERP-системі.
  3. Він повинен гарантувати повноту переданої інформації з урахуванням можливого внесення змін і доповнень в інформаційну базу.
  4. Він не повинен допускати повторної передачі раніше переданих даних, які після передачі не піддавалися змінам, якщо користувач не вимагає такої передачі свідомо.
  5. В ньому має бути присутня процедура верифікації переданої інформації.
  6. Для налаштування механізму обміну (в ідеалі) має бути достатньо введення відповідних настроювальних параметрів; це не повинно вимагати модифікації текстів програмних модулів.

Варіанти реалізації

У першому з розглянутих варіантів використовується резидентна програма управління обміном, що має доступ до табличного представлення даних обох взаємодіючих систем.

У таблиці ERP-системи, що містять інформацію про проводках і супутню їм аналітику, додаються тригери, що забезпечують періодичний опитування стану відповідних таблиць на предмет наявності або відсутності змін. Програма управління обміном резидентно присутня в пам’яті, через ODBC-драйвер стежачи за станом цих тригерів; при виявленні факту модифікації даних вона передає відбулися зміни в систему РБУ. Аналогічно відбувається передача в зворотному напрямку даних по кадрам і зарплати. Перетворення проводок з формату їх зберігання в ERP-системі в формат системи РБУ може виконуватися як процедурами обслуговування відповідних тригерів, так і програмою управління обміном.

Для такого варіанту організації обміну даними характерна висока оперативність. Однак для його успішної реалізації потрібно детальна інформація про організацію даних в обох системах на табличному рівні подання. Далеко не у всіх випадках така інформація доступна сторонньому розробнику. Тому найкращі результати при реалізації такого варіанту будуть досягнуті в тому гіпотетичному випадку, якщо система обміну даними буде створюватися спільними зусиллями фірм-розробників об’єднуються ERP-системи і системи РБУ.

У більшості сучасних систем розробник програм може користуватися мовою високого рівня, який дає йому можливість працювати зі складними агрегатними об’єктами, але при цьому приховує від нього табличний рівень представлення таких об’єктів. Якщо одна з об’єднуваних систем або обидві побудовані за цим принципом, реалізувати розглянутий вище підхід буде досить складно. У цьому випадку більш прийнятним може виявитися підхід, який дозволить в максимальному ступені застосувати можливості вбудованої мови відповідної системи.

Один з таких підходів – використання буфера обміну, що представляє собою каталог для тимчасового зберігання проміжних файлів. Формат файлів вибирається таким, щоб з ним могли працювати обидві об’єднуються системи.

Цей підхід реалізується в двох варіантах, перший з яких ініціює процедуру експорту або імпорту даних за запитом користувача. Він менш оперативний в порівнянні з іншими, але не вимагає резидентного присутності в пам’яті будь-яких додатків, а його реалізація вимагає мінімальних трудовитрат. Другий варіант здійснює автоматичний обмін даними із заданою періодичністю. Він забезпечує більш високу оперативність обміну, але вимагає постійної активності спеціально виділеного для цих цілей програми системи РБУ.

Ще один підхід – використання системи РБУ як OLE-сервера. Природно, він застосовний тільки за умови, що система РБУ може виступати в такій якості.

Цей підхід потенційно здатний забезпечити максимальну оперативність обміну (аж до режиму реального часу). Для його функціонування потрібно резидентне присутність в пам’яті програми управління обміном і додатки системи РБУ, який виступає в ролі OLE-сервера.

В тих же випадках, коли ERP-система допускає безпосереднє звернення до OLE-сервера, відпадає необхідність в програмі управління обміном.

Варіанти для iRenaissance

Стосовно до ERP-системі iRenaissance компанії Ross Systems, Крім перерахованих варіантів реалізації механізму передачі даних, є ще два способи вибірки необхідної інформації з бази iRenaissance. Це пов’язано з тим, що дані про проводках одних і тих же господарських операцій існують в iRenaissance в кількох примірниках. З моменту їх виникнення ці дані зберігаються в спеціалізованих таблицях того функціонального модуля, де вони створювалися. Далі вони надходять в таблицю проміжного зберігання модуля головної книги GL_POSTINGS і після процедури оновлення головної книги потрапляють власне в таблиці головної книги. Відповідно і витягти ці дані можна як з таблиць головної книги, так і з таблиць функціональних модулів.

Одна із спроб створення системи обміну даними iRenaissance з системою РБУ належить компанії Interface Ltd.. В якості системи РБУ була обрана “1С: Підприємство” фірми . На вибір тут вплинули наступні фактори:



Обмін даними між iRenaissance і “1С: Підприємство”

Основні проблеми, з якими довелося зіткнутися з самого початку розробки, були пов’язані зі складнощами пошуку супутньої проведенням аналітики в базі iRenaissance. Ці проблеми обумовлені як багатоваріантністю способів зберігання даних аналітичного обліку для різних типів господарських операцій, так і тим, що далеко не всі реально існуючі зв’язки між таблицями iRenaissance відображені у відповідній документації.

Оскільки таблиці проводок функціональних модулів відрізняються великою різноманітністю форматів, для обміну був обраний варіант вибірки даних з таблиць модуля головної книги.

У системі “1С: Підприємство” є мова високого рівня, що працює з складними агрегатними об’єктами, але приховує табличний рівень представлення цих об’єктів як від користувача, так і від прикладного програміста. Тому спосіб реалізації обміну довелося вибирати з останніх трьох варіантів, описаних вище. Виходячи з вимог мінімізації терміну розробки і з урахуванням виділених на це сил, зупинилися на варіанті передачі даних через буфер обміну у вигляді текстових файлів з активізацією процесу передачі даних за запитом користувача. Проте надалі відпрацьовані на цьому варіанті механізми вилучення даних з бази iRenaissance можна буде використовувати для створення системи обміну через OLE-інтерфейс відповідно до третьої або четвертої схемами.

Реалізований прототип системи забезпечує двосторонній обмін даними між iRenaissance і “1С: Підприємство” . До складу переданих даних входять проводки господарських операцій; аналітика переданих проводок по клієнтам, постачальникам, підрозділам, товарам; види та курси використовуються в проводках валют. Протокол обміну даними забезпечує виконання таких функцій:



Для налаштування правил кореспонденції рахунків для експорту господарських операцій потрібно заповнити відповідні конфігураційні таблиці. Вихідні дані для заповнення цих таблиць у вже встановленої базі iRenaissance можна отримати, вивчивши набір проводок, породжуваних кожної господарською операцією. Якщо база iRenaissance ще не налаштована, вихідні дані для настроювальних таблиць системи обміну даними можна отримати в процесі установки iRenaissance за допомогою протоколювання задаються параметрів кожної господарської операції.

Опрацьовується можливість створення механізму, що забезпечує автоматизовану настройку правил кореспонденції та експорту даних з iRenaissance паралельно з установкою і налаштуванням відповідних функціональних модулів цієї ERP-системи.

На закінчення відзначимо, що відпрацьовані в рамках даного проекту алгоритми перетворення даних можна використовувати при створенні систем обміну даними між іншими ERP-системами і системами РБУ.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*