Погляд на російські IT з Флориди, Книги та статті, Різне, статті

Якщо спробувати сформулювати головне враження за підсумками чергової щорічної конференції IBM Lotusphere 2010, традиційно пройшла в середині січня в околицях Орландо (США), то, напевно, можна сказати так: IBM визнала кризу закінчилися. Здається, вперше за останні рік і чотири місяці про тему економічних негараздів – традиційної для будь-якого IT-заходи після “чорного вересня” 2008 року – Фактично нічого не говорилося ні на пленарних виступах, ні в кулуарних бесідах. Точніше, ці питання згадувалися, але вже в минулому часі. А основні розмови йшли про те, як будуть розвиватися IT в посткризових умовах.


Lotusphere – захід спеціалізоване, “моновендорское” (на пташиною мовою маркетологів це означає, що присвячено воно продукції однієї лише компанії). Таких конференцій в США проходить за рік десятки, якщо не сотні. Одна тільки IBM проводить не менше десятка форумів подібного масштабу. Нічого, за місцевими мірками, особливо видатного. Але на цьому прикладі можна наочно уявити масштаб цих “мірок”. Причому мірок не тільки самого заходу, але і розглянутої на ньому проблематики.
Число учасників – близько семи тисяч осіб, серед яких приблизно порівну представлені співробітники IBM, партнери й замовники корпорації. Приблизно дві третини приїхали з США, решта – з інших країн (В основному з Європи). Бувають IT-заходи і більшої чисельності, до двадцяти тисяч чоловік, причому вони можуть проходити в різних містах Америки. Для порівняння: найбільші російські IT-конференції проводяться в Москві, і їх чисельність не перевищує 1000-1300 осіб. І це не “галузеве” обмеження. Може, великі конференції проходили б і у нас, але московська інфраструктура просто не дозволяє зібрати стільки народу, забезпечити роботу десятків паралельних секцій, одночасно нагодувати всіх учасників і т.д. Приклад – найбільша московський готель “Космос”. У ній всього 1777 номерів.
До речі, примітно й саме місце проведення конференції. Воно цікаво в тому числі і з точки зору модернізації країни, розвитку IT-індустрії. Тут можна пригадати, що ще в першій половині цього десятиліття для забезпечення технологічного прориву держава передбачало зайнятися створенням технопарків. Плани такі були, але сьогодні про них намагаються не згадувати.
Орландо, в околицях якого проходила Lotusphere, ще сорок років тому був невеликим селищем на півночі півострова Флорида, покритого лісами, озерами і болотами. Але в 60-х роках минулого століття землі в районі землі-болота тут купила компанія Walt Disney для будівництва нового Діснейленду (перший вже був побудований раніше недалеко від Лос-Анжелеса). Сьогодні “Всесвітній центр відпочинку Уолта Діснея” (Walt Disney World Resort) – найбільший центр розваг у світі, а Орландо перетворився на процвітаючий гігантський туристичний центр, куди приїжджають люди з усього світу.
До речі, одна з головних складових диснеївських парків – численні атракціони, реалізація яких заснована на використанні самих новітніх технологій, у тому числі інформаційних. Наприклад, при вході в парк по абонементного квитка ідентифікація відвідувачів виконується за допомогою відбитків пальців. І ніяких тобі національних програм “Електронна Америка”. Вільні підприємці самі норовлять застосовувати IT якомога ширше. Технології знижують витрати, і в конкурентному середовищі цього достатньо для прогресу.
Але повернемося до самого заходу. Тематика Lotusphere – практика застосування та перспективи розвитку IBM Lotus, тобто рішення задач підтримки групової роботи, взаємодії людей, управління документами, управління знаннями і т.д. IBM Lotus і продуктом-то не назвеш, тепер це, скоріше, IT-система для управління інформаціями і знаннями компанії.
Як завжди, на Lotusphere було дуже багато, особливо в пленарних виступах, “маркетингової лушпиння”, виділити з якої змістовні відомості про технології непросто. Але в цілому стратегія IBM цілком зрозуміла. Вона полягає в підтримці та розвитку успадкованих технологій і продуктів (як не крути, основою всього сімейства Lotus продовжують залишатися Notes і сервер Domino, куплені п’ятнадцять років тому разом з компанією Lotus), Продовження руху в бік більш широкого використання соціальних мереж і моделей хмарних обчислень. На конференції оголошено про новий проект Vulcan, який повинен об’єднати на новій концептуальній основі (знову ж таки: хмари, соціальні мережі) основні рішення – LotusLive, IBM Lotus Notes  , IBM Lotus Domino, Connections, Quickr, Portal. Але в реальному змісті цього напряму робіт ще тільки потрібно розбиратися. У кулуарних розмовах навіть представники IBM не приховували, що їм поки багато тут незрозуміло.
“Соціальні мережі” в розумінні IBM– Щось принципово відмінне від того, що розуміє під цим терміном наш сидить на “Одноклассниках” обиватель. Правильніше було б, можливо, говорити не про “соціальних мережах”, а про Social Computing. Це абсолютно нові, небачені раніше технології колективної роботи, що виникли завдяки комп’ютерним мережам.
Загальне враження від Lotusphere (склалося, в тому числі, з особистих розмов і по ходу різних групових зустрічей) таке. Підходи, які ще пару років тому виглядали утопічними ідеями (знову доведеться згадати соціальні мережі як інструмент корпоративної роботи), починають ставати реальністю і отримують цілком конкретне втілення. Для впровадження нових технологій від постачальників потрібні досить серйозні, що вимагають нетривіально кваліфікації зусилля – виправдовуються, втім, комерційним результатом.
Проблематика Lotusphere дуже важлива і для нашої країни, де ще в минулому році почався черговий етап активних розмов про створення електронної держави на основі використання як раз подібних IT-засобів, які часто об’єднуються поняттям систем електронного документообігу (СЕД).
Актуальність тематики СЕД підтверджується не тільки розмовами на вищому рівні, а й ринком. Ще в кінці 2008 року, в початковій фазі кризи, експерти очікували, що даний сегмент постраждає менше за інших IT-сфер. Багато в чому таке припущення будувалося на тому, що тут досить велику роль відіграють державні проекти, на реалізацію яких криза надасть менший вплив. В цілому, так воно і вийшло: спад на російському ринку в сфері СЕД (15%, за даними дослідницької компанії DSS) був помітно менше, ніж на софтверному ринку в цілому (від 40 до 50%, за різними оцінками). Як і очікувалося, у цей період істотно зросла частка держсектора, причому тут кількість впроваджень збільшилася і в абсолютному вираженні.
Треба сподіватися, що плани “електронізації” держави у нас все ж почнуть реалізовуватися. Правда, насторожує той факт, що в розмовах про прийдешню автоматизації, в тому числі що стосуються взаємин населення з органами влади, майже начисто відсутня обговорення питання, як це все буде реалізовуватися, на основі яких технологій і засобів. І хто саме буде все це розробляти і впроваджувати.
У цьому зв’язку доречно згадати, що виступаючи в травні минулого року на конференції DOCFLOW 2009, міністр зв’язку і масових комунікацій Ігор Щеголєв поскаржився на недосконалість наявних на ринку СЕД і неготовність розробників до створення продуктів потрібного рівня. Що ж буде використовуватися для автоматизації в масштабах всієї країни, поки залишається загадкою.
У той же час, експерти ринку СЕД одностайно відзначають, що однією з важливих тенденцій тут є посилене проникнення на російський ринок західних технологій і методів роботи з документами. Але на їх шляху постійно виникають різного роду організаційні проблеми, які часто пояснюються специфікою російського документознавства зі згадуванням давніх вітчизняних традицій, які були закладені ще Петром I. При цьому прихильники особливого національного шляху забувають, що ці стародавні основи з’явилися на початку XVIII століття, в результаті глибокого реформування всієї системи державного управління, в ході якої російський імператор використав досить круті адміністративні заходи. Цікаво, що за основу управління справами в колегіях петровських часів був узятий Шведська Статут – нормативний документ країни, з якої Росія не тільки воювала, а й у якій навчалася.
Цей досвід і до цього дня залишається, на жаль, передовим. Нехай так, нехай завдяки покупці імпортних IT-систем – аби в новому році розвиток СЕД в Росії перейшло від розмов до справи.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*