Просте відновлення даних (документація), Документація, Програмування, статті

Нижче описуються методи відновлення даних з справних носіїв, якими можна оволодіти за мінімальний час, не володіючи спеціальними знаннями в цій галузі.


Можливості простого відновлення даних з несправних носіїв, а також методи отримання інформації з пошкоджених файлів, будуть розглянуті в наступних статтях.
Отже …
Сталося страшне:


Абсолютно несподівано «зник» логічний диск, або розділ з файловою системою став відображатися як неформатований, «загубилися» окремі файли або каталоги, при спробі відкрити файл додаток стало видавати помилку.


А може бути, Ви просто випадково видалили важливі файли, або відформатували розділ з потрібними даними і поставили на нього операційну систему. Помилка у виборі жорсткого диска, при створенні таблиці розділів, також досить поширена причина втрати інформації.
Хто винен?


У першому випадку, перераховані неприємності сталися через появу помилок в таблиці розділів або структурах файлових систем. Це може статися, наприклад, після некоректного вимкнення комп’ютера, збоїв в роботі програмного й апаратного забезпечення, або в результаті діяльності вірусів. Також, однією з поширених причин виникнення такого роду помилок, є частковий вихід з ладу поверхні диска – поява «бед-секторів». На жаль, зараз це явище не рідкість навіть для нових жорстких дисків, що експлуатуються в перебігу декількох тижнів, або навіть днів.


Хто винен у разі втрати інформації через помилки користувача, Ви, можливо, здогадуєтеся 🙂
Що робити?


Якщо записи на диск не проводилося, то дані фізично залишилися на своєму місці, але загубилися або спотворилися відомості про їх розташування. Таким чином, потрібно визначити фізичне розташування цієї інформації на носії, і вважати її звідти у правильній послідовності.


У випадку, коли запис проводився, наприклад, форматувався диск і ставилася операційна система, ймовірність фізичного знищення потрібної інформації може бути досить велика, і можливість успішного відновлення даних залежить від везіння і співвідношення обсягів втраченої і записаної інформації. Скажімо, якщо Ви випадково видалили 1Гб бухгалтерських баз, і після цього записали на цей же логічний розділ 50Гб цікавих фільмів, ймовірність відновлення хоч чогось близька до нуля. Також істотно зменшує ймовірність успіху використання програм типу scandisk, т.к. вони в процесі роботи знищують службові записи, які не можуть коректно інтерпретувати.


Для відновлення даних, спочатку потрібно просканувати весь носій. За результатами сканування, на основі виявлених службових записів, складається карта розташування фрагментів відновлюваних файлів і будується дерево каталогів. У карті містяться відомості про те, який кластер до якого файлу відноситься, розміри, назви та інші атрибути елементів сканируемой файлової системи – все, що вдалося дізнатися на підставі залишків службової інформації. Якщо отриманих в результаті сканування відомостей не достатньо, то використовуються певні методи екстраполяції. Потім файли і папки, які потрібно відновити, вибираються відповідно до складеної картою і переносяться на інший носій.


Мій досвід каже, що в більшості випадків, коли носій інформації справний, все, що в принципі можливо відновити, дістається за допомогою програм описаних нижче. Лише в меншій частині випадків втрати даних, робота висококваліфікованого фахівця, на більш низькому рівні, здатна відновити інформацію в більшому обсязі.


Тим не менш, хоча програмне забезпечення, описане нижче, не проводить деструктивних дій – воно взагалі не повинно вести запис на диск, з якого відновлюються дані, є певна ймовірність того, що втрата інформації сталася через фізичної несправності, яку Ви не зможете визначити. І подальша робота з цим диском програмними методами призведе до ускладнення ситуації, аж до повної неможливості відновлення даних. Тому, в разі втрати критично важливої ​​інформації, настійно рекомендую відразу звернутися до фахівців.
Чим робити?


Значний досвід використання різних програм для відновлення даних показує, що явним лідером по результативності, при відновленні даних з найбільш поширених файлових систем, таких як fat32, ntfs, ext2, ext3, ufs, є пакет r-studio. У випадках, коли файлова система пошкоджена значно, доцільне використання програми easyrecovery в режимі rawrecovery. Мінус rawrecovery полягає в тому, що результатом відновлення буде набір файлів без імен, що розсортовані за типами. Тим не менш, за допомогою цього методу вдається відновлювати інформацію у найважчих випадках, коли всі інші методи результату не дали. На використанні цих продуктів, з причини їх ефективності та доступності, і будуть засновані описувані тут дії з відновлення інформації.


Якщо у Вас сталася втрата даних на файлових системах, не підтримуваних r-studio, наприклад на novell, рекомендую звернути увагу на пакети quickrecovery або stellarphoenix.


Як перевірки доцільності отримання повних версій програм, якщо є сумніви з приводу успіху у Вашому випадку, можна спробувати демо-версії. Як правило, обмеження їх функціональності полягає в неможливості збереження результату відновлення. Завантажити демо-версії згаданих програм можна з сайтів їх виробників, або з архів програм для відновлення даних.
Як робити?


Встановлюємо обраний програмний пакет на фізичний диск, відмінний від того, на якому плануємо відновлювати дані. Для визначеності, нижче описую послідовність дій при роботі з англомовною версією r-studio.


Запускаємо r-studio з адміністративними правами. Зліва бачимо перелік підключених до системи накопичувачів з розташованими на них розділами (далі інтерфейс вибору накопичувача). Якщо виділити пристрій або розділ, то в правій частині інтерфейсу відобразяться його стан і властивості. У нижній частині екрану знаходиться область виведення журналу операцій і помилок, у верхній спостерігаємо панель інструментів.


Після вибору накопичувача або розділу, в лівій частині інтерфейсу, запускаємо операцію сканування кнопкою «scan», з панелі управління. Звертаю Вашу увагу на те, що для того, щоб відновити видалені файли в r-studio, запускати сканування не обов’язково. Можна відразу відкрити потрібний розділ кнопкою «open drive files» і перейти до виконання п.5. Кнопки реалізовані у вигляді іконок, вид яких змінюється від версії до версії. Дізнатися, що якась іконка означає, можна навівши курсор на кнопку, і дочекавшись появи підказки. Запустити сканування або відкрити розділ можна також з випадаючого меню, після клацання правою кнопкою на значку накопичувача або розділу.


Здійснюємо настройку параметрів сканування. Для нас, в першу чергу, цікавить можливість відключення файлових систем, відсутніх на Вашому пристрої. Для цього, в спадному списку «File systems», можна зняти галочки з деяких пунктів. Також, у разі пошкодження таблиці розділів (не відображаються логічні диски), можна обмежити область сканування тим розділом, дані з якого Вам потрібні. Наприклад, якщо Ваш диск розміром 300Гб розбитий на 3 розділу по 100ГБ, а дані Вам потрібні тільки з другого, то в параметрах «start» і «size» можна задати відповідно 90 000mb і 210 000mb. Вищеописані дії прискорять процес сканування.


Натискаємо кнопку «scan». Із задоволенням спостерігаємо за рухом прогрес-бару. Для сканування жорсткого диска об’ємом 300Гб може знадобитися порядку декількох годин, сканування 1Гб usb flash drive займає порядку декількох хвилин. Швидкість сканування сильно залежить від конкретної моделі і стану накопичувача. Після завершення процесу, під іконкою відсканованого накопичувача з’явиться розкривний список можливих варіантів карт розташування інформації. Зеленим кольором виділені хороші варіанти, жовтим – сумнівні, червоним – погані. Якщо присутні тільки «червоні» варіанти, то рекомендую відразу перейти до читання розділу «Використання rawrecovery». Вибираємо вподобаний варіант і робимо на ньому подвійний клік мишкою, або, виділивши, натискаємо кнопку «open drive files».


Чекаємо, поки завершиться процес побудови дерева каталогів. Коренева файлова система знаходиться в каталозі «root». У каталозі metafiles знаходиться службова інформація файлової системи, в папках виду $ $ $ folder ***** можна знайти файли, які не вдалося прив’язати до кореневого каталогу.


Позначаючи галочками чекбокси поруч з об’єктами файлової системи, вибираємо файли і папки, які хочемо відновити, потім натискаємо на кнопку «recover marked». Якщо хочете відновити всю знайдену інформацію – Клацніть по іконці «recover». Іноді, для пошуку і виділення бажаної інформації, зручно скористатися функціями «find» і «file mask».


У який з’явився після натискання кнопок «recover marked» або «recover» вікні вибираємо шлях, куди буде зберігатися відновлена ​​інформація, і натискаємо «ok». Параметри збереження можна залишити як є. Звертаю Вашу увагу на те, що папка в яку зберігається результат, повинна знаходиться на розділі або носії відмінному від того, який сканувався.


Очікуємо завершення процесу збереження, і перевіряємо результат. Якщо все добре – закриваємо r-studio і радіємо.


Перед закриттям програми переконайтеся, що коректно відновилося все, що Вам потрібно, чи збережіть результат сканування. Інакше, якщо виявиться, що вам потрібно щось ще, доведеться сканувати заново. Зберегти результат сканування можна з інтерфейсу вибору накопичувача. Щоб туди знову потрапити, натисніть кнопку «back» на панелі інструментів. Потім у меню, що випадає при клацанні правою кнопкою мишки на відсканованому об’єкті, виберіть пункт «save scan information», визначте папку для збереження і натисніть «Зберегти».


Якщо в результаті проведених дій частина даних відновити не вдалося, або відновлені файли містять некоректну інформацію, то в інтерфейсі вибору накопичувача відкриваємо інший варіант карти (З «зелених» або «жовтих») і повторюємо операції, описані в пунктах 5-8. У випадку, коли і це не допомогло, звертаємося до rawrecovery.
Використання easyrecovery pro в режимі rawrecovery.


Після запуску easyrecovery pro, ліворуч вибираємо пункт «data recovery», потім справа «rawrecovery». Із списку вибираємо потрібний накопичувач, натискаємо кнопку «next». Спостерігаємо за прогрес-баром, чекаємо результату.


Працюючи в режимі rawrecovery, easyrecovery pro збирає файли по частинах на підставі наявних сигнатур. Сигнатура – це характерний фрагмент, за яким можна зрозуміти, що файл відноситься до певного типу. Список наявних сигнатур можна побачити, натиснувши кнопку «file types». Скориставшись запропонованими інструментами можна додати свої сигнатури.


Як результат сканування отримуємо список файлів, з іменами виду fil1.rar, fil2.rar ітп., Розсортованих відповідно до типами з різних папках. У виборі об’єктів для подальшого збереження, можуть допомогти функції пошуку, відображення у відповідності з фільтром і перегляду вмісту файлу, що викликаються натисканням кнопок «find», «filter options» і «view file» відповідно.


Позначаємо чекбокси поруч з потрібними файлами і папками, натискаємо «next». Потім вибираємо папку і зберігаємо в неї результат відновлення. Після копіювання обраної інформації, є можливість зберегти результат сканування, для подальшого використання.
Якщо r-studio видає помилки читання, висне easyrecovery.


То це може означати наявність нечитаних секторів. Можливо, втрата даних і була викликана їхньою появою. Чим їх більше, тим повільніше буде йти сканування і зчитування інформації. При великій кількості бед-секторів (> 50) рекомендуємо в r-studio зменшити кількість спроб читання. Щоб це зробити, виділіть жорсткий диск в інтерфейсі вибору накопичувача, виберіть параметр i / o tries в який з’явився в правій частині екрану списку і виставите його в 1. Як кардинального вирішення цієї проблеми можна порадити також звернення в спеціалізовану організацію – там, як правило, є програмно-апаратні комплекси, спеціально призначені для виконання такого роду робіт.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*