Телеробота: ставимо акценти, Комерція, Різне, статті

В. Ковальов, mcsa.ru

Телеробота – процес останнім часом стає все більш помітним. Цілком може бути, що дехто з читачів, вже досить давно і активно користується цією набирає обертів, як за кордоном, так і у нас формою професійних взаємин.
Але на велике розчарування, треба відмітити що сам термін “телеробота” часто трактується невірно. Взагалі, між поняттям телеробота і разова робота через інтернет є різниця. Спільним елементом телероботи у всіх її проявах є використання комп’ютерів і телекомунікацій для зміни прийнятої географії (місце розташування співробітників) роботи. Термін “телеробота” (“telework”) часто розуміється людьми, засобами масової інформації та самими роботодавцями в значенні “телеробота на дому”. Але це не зовсім точно. Телеробота може мати безліч найрізноманітніших форм і характеристик, які часто варіюються в залежності від ситуації. Інший термін вельми активно використовується в США – “теледоступ” (“telecommuting”) хоч і багато хто вважає просто синонімом “телероботи”, більш точно характеризує це поняття.
Теледоступ чітко окреслює коло взаємовідносин співробітника використовує віддалений доступ, з ресурсами реального або віртуального робочого місця. Робоче місце, переноситися безпосередньо з офісу в домашньою середу, забезпечуючи разом з тим, “віртуальне” присутність на роботі. При теледоступу існує цілком реальна взаємодія співробітника, який працює вдома зі своїми колегами які можуть знаходитися як у поза так і всередині офісу. При цьому і сам офіс, в тому випадку якщо всі його співробітники перебиратися з робочого приміщення в домашній обстановці, може стати віртуальним і бути замінений на єдиний комунікаційний вузол.
Найчастіше під телеработой увазі схему лінійного і послідовного процесу взаємодії: роботодавець дає нікому співробітнику віддаленою від офісу певне завдання, той виконує його і відправляє в офіс, потім можливі якісь зауваження, після чого відсилається вже скоригована версія.
По суті це можна вважати лише окремим випадком теледоступу, який будучи більш широким визначенням, може приміром увазі втручання роботодавця ще в самі початкові стадії роботи, або безпосередньо в хід її. При цьому послідовність передачі даних вже можна вважати перешкодою. Наприклад, якщо ви виконуєте замовлення по створенню сайту, то краще дізнатися що замовнику подобатися досконала інша колірна гамма ніж та яку ви використовували, не після того як робота буде завершена (нехай навіть і макет), а в початковій стадії. А відповідно для цього замовнику буде необхідно фіксувати вашу роботу не за завершення, а в безпосередньо процесі, і тут простий листування по електронній пошті може виявитися мало.
Окрім іншого треба відзначити і те, що теледоступ багато в чому не от’емлем від такого поняття як “мережева економіка” активно популізіруемого за кордоном. Мережева економіка – це середа, в якій будь-яка компанія або індивід, що знаходяться в будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якої іншої компанією або індивідом з приводу спільної роботи, для торгівлі, для обміну ідеями або просто для задоволення. З цього виходить, що теледоступ НЕ являється суворої ієрархічної системою “роботодавець – співробітник” (або “начальник – підлеглий”), а включає горизонтальні зв’язку між рівноправними членами.
Зараз можна говорити про значимість подібних горизонтальних “транзакцій”, на поточний стан світової економіки і хід її еволюції. Такі поняття як відкрите програмне забезпечення і відкриття исходники не могли б стати популярними не існуй по справжньому розвиненою культури горизонтальних зв’язків між програмістами не підпорядковані єдиного координуючого центру. І ясна річ, що даний вид теледоступу зовсім не призначений для заробітку. Принаймні поки що.
Отже, як же це зазвичай робиться. Для початку повинна існувати якась фірма, яка зацікавлена ​​в тому, що б для створення своєї продукції використовувати віддалену роботу. Такий продукцією можуть бути як програмне забезпечення, новини та інші творчі твори, а також якісь спеціалізовані послуги, виконання яких може бути не пов’язане з певним місцем розташування, або взагалі вимагати що б працівники були розкидані по різних регіоном. Прикладом останнього може служити соціологічні дослідження, коли співробітник компанії проживаючи в іншому місті передає за допомогою інтернету поточні результати в головний офіс. В цьому випадку телеробота є взагалі єдиним розумним виходом з положення. Нерозумно відрядити працівника в який-нtбудь віддалений регіон, легше підшукати кваліфікованого фахівця на місці.
Чільним стимулом в Росії для застосування телероботи є зменшення витрат і як наслідок збільшення конкурентоспроможності. І якщо в провінції ще в переважній більшості випадків, через низьку зарплату в порівнянні з витратами на телекомунікаційні послуги, вигідніше запросити працівника на повну зайнятість, то в Москві вже ситуація може виглядати зовсім протилежно.
Є правда і вельми обгрунтовані протипоказання до застосування телероботи. Деякі види побудови робочого процесу не можуть вірно “імпортуватися” в існуючими зараз інфраструктуру і принципи побудови телероботи. Є процеси, що дають набагато вищі результати оперуючи такими термінами як “дух команди”, “лідер” та інші, які неможливо уявити без активного живого, а не віртуального спілкування.
Наступним складовим телероботи є наявність надійних каналів зв’язку між співробітником і роботодавцем. Причому якщо на заході компанія може дозволити провести виділену лінію зв’язку безпосередньо додому до співробітника, у нас подібних “подарунків” ніхто робити не збирається. Всі складові “домашнього офісу”, як то надійність каналів зв’язку, їх пропускна здатність, оперативність доступу до них та інше, повністю лягають на плечі самих телепрацівників. Але не варто скидати з рахунків відповідальність і самих наймачів перед працівниками – в разі якихось збоїв в телекомунікаційному обладнання та інших час від часу трапляються напастей, як черговий планової поломки у провайдера, повинен обов’язково існувати резервний спосіб передачі даних, про який телепрацівник повинен з самого початку співробітництва поставлений до відома.
Зовсім нерозумно виходить коли фірма планує використовувати телепрацівників заводить свою електронну адресу на безкоштовному сервері. Якщо серйозно використовувати віддалений працю, то відповідно треба потурбуватися і надійності подібного способу взаємодії. Не зайве буде подбати й про конфіденційність переданих даних – якщо може бути конкуренти і дрімають, то хакери і співробітники певних силових відомств завжди “на посту”.
Останнім аспектом в телероботі, але може бути одним з найбільш істотних, принаймні безпосередньо для самих телерабочіх, є питання оплати. У цьому напрям російський інтернет вже зробив кілька реальних і дієвих кроків надавши на огляду дуже різношерстий рішення переказу грошових коштів. Але якщо хтось ще не зовсім довіряє даними технологіями, то можна скористатися старими перевіреним способом поштового переказу або відкриттям рахунку для віддаленого працівника. Правда існуюча податкова політика і взагалі ставлення влади до бізнесу, створила ситуацію коли найчастіше використовуються не цілком легальні способи розрахунку, що сприяє активному просуванню на російський ринок “цифровий готівки”.
Приблизно таким чином і побудовані взаємини російських телерабочіх та їх роботодавців. У США і Європі дана щабель давно пройдена, і має наступний, поки важкореалізованих в нашій країні, виток розвитку.
Сама концепція телероботи зародилася після перших нафтових криз на початку 70-х років. Тоді й з’явилися пропозиції з метою економії енергоресурсів використовувати потенціал інформаційних технологій для заміни реальних переїздів електронними комунікаціями і зменшення, таким чином, використання транспорту. Саме тоді і були проведені дослідження, наочно довели ефективність телероботи. Продуктивність праці і якість роботи не знижувалися, а частіше виявлялися і вище, ніж при традиційній організації робочих процесів. На практиці були показані реальні результати зниження транспортних і енергетичних витрат: менше використовувався автомобіль для поїздок на роботу, заощаджувалися витрати на офісний простір і споживання електроенергії. Але саме зараз з приходом сучасних глобальних телекомуціонних ресурсів (в першу чергу це звичайно інтернет), з повсюдним впровадження і долученням великого кола людей до комп’ютерних технологій і став можливий настільки широкомасштабний перехід зі справжніх офісів у віртуальні.
Зараз держава багатьох розвинених країн активно пропагує роль теледоступу і телероботи. Існує велика кількість різноманітних за формою (від торгових відділень компаній до державних установ) асоціацій по телероботі. Активне залучення нових можливостей телекомунікацій в економіку, відкриття нових ринків і значні соціальні “дивіденди” (наприклад, інваліди з обмеженою рухливістю можуть працювати вдома, відчуваючи себе корисними членами суспільства) роблять теледоступ вельми популярним.
Є оцінки, що до 2002 р. в Європі може бути більше 15 мільйонів робочих місць для телеработающіх, а до 2007р. – До 40 мільйонів. У США до початку нового тисячоліття очікується зростання числа дистанційних робочих до 13-14 млн. чоловік, по іншим же оцінками і зовсім 50-60 мільйонів. Зараз можна стверджувати, що принаймні не менше 10 відсотків працівників США, хоч раз на місяць використовують теледоступ в ході виконання своїх професійних обов’язків.
Ось тільки декілька прикладів, як на сьогоднішній день щільно інтегрована концепція телероботи та теледоступу у багато процесів життєдіяльності різноманітних компаній.
Безліч сінгапурських газет частково редагуються і верстаються в Австралії та на Філіппінах. Потім відбувається електронний обмін інформацією та результатами роботи. Дана політика вигідна тим, що в самому Сінгапурі стоїть гостре питання браку журналістів.
Компанія “Свіссейр” розмістила в Бомбеї свою філію, в якому 370 службовців стежать за комп’ютерною обробкою запитів, обробкою інформації про кількість квитків та дисконтної схемою. Вартість робочий сили, як відомо, в Індії багато в чому нижче ніж у розвинутих країнах. Слід нагадати що багато софтверні гіганти (включаючи Microsoft, Adobe, Corel та інші) використовують працю індійських програмістів.
Багато фірм використовують телерабочіх розташованих в абсолютно протилежних частинах світу. Наприклад кілька компаній розташованих на Уолл-Стріт вдаються до послуг телерабочіх, щоб на різниці у часу випередити своїх конкурентів. Свіжі фінансові звіти за вечірнім операціях лягають на столи керівництва вже вранці.
Реальна економію витрат (на приміщення, персонал, і т.д.), застосування гнучкої організації і гнучкого штату, збільшення продуктивності (усунення перешкод для роботи, що існують в офісі, скорочення часу на подорожі як на роботу, так і назад), покращене обслуговування замовників (цілодобово, і до того ж без оплати понаднормових – у співробітника живе на іншій стороні планети день) – все це і є ті позитивні якості які несе з собою телеробота.
А які ж плюси існують реально для тих, хто хоче спробувати себе у віддаленій роботі? Зменшення витрат як тимчасових (не треба скидатися на подарунок начальнику), так і в часі (півгодини до метро або поїздка на автомобілі в час пік), практично оптимальний баланс між сім’єю і роботою (якщо тільки дружина не використала вашу відсутність на роботі не за призначенням), збереження навичок (можна не залишати роботу коли потрібно доглядати за дитиною або близькими), гнучкий і настроюється вами графік роботи (коли хочете – тоді і працюєте).
Можна відзначити, що з’явилася можливість реалізації з допомогою телероботи своїх знань і умінь за кордоном таїть в собі широкі можливості і може сприяти появі в Росії цілої групи фахівців спеціалізуються на подібній віддалену роботу для іноземних компаній. Перспектива жити тут і отримувати за західними мірками (або трохи нижче) – може служити хорошим стимулом. Всі ці перераховані відкриваються можливостях телероботу, будуть доступні вам при тому, що вам самим доведеться брати на себе відповідальність за деякими питанням, і самим же контролювати виконання деяких дій. Тобто частину обов’язків які стандартно покладалися на начальника при телероботі переходять в руки співробітника. Хочеш мати більше прав і можливостей – розплачуєшся за це додатковою відповідальністю.
У телероботи є і негативні сторони. Підміна живого спілкування електронним ще нікого не доводила до добра. І якщо для дітей загибель тамагочі могла обернутися справжньою трагедією, то і для дорослих, для яких робота – основна соціальна обов’язок протягом усього життя – електронні сурогати нормального природного спілкування в тривалому відрізки часу шкідливі. Так що будь-яка фірма активно використовує телероботу не повинна забувати просте правило: мінімум один раз на тиждень співробітники залучені до телероботу повинні зустрічатися на своєрідних планерках, де обговорюються поточні плани роботи. Подібні зустрічі для співробітників будуть не стандартної зобов’язалівкою, а місцем де можна зустрітися з колегами, а не з їх “електронними двійниками”, що мешкають в мережі.
На закінчення можна сказати, що телеробота будучи насправді складовою частиною поняття мережева економіка вже обзаводитися певними характеристиками і властивостями. Вона ставати більш помітною, і як наслідок більш затребуваною. Широке застосування інтернет-технологій дозволяє залучати до віддалений труд все більшу кількість учасників, стираючи межі між країнами та соціальні бар’єри. Ще не дуже зрозуміло який відсоток людей в майбутньому буде щодня працювати не виходячи з дому, але можна припустити, що цей відсоток виявиться таким, що істотним чином вплине на подальший розвитку як економічного і соціального розвитку, так і комп’ютерних технологій затребуємо найбільш пристосовані і зручні.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*