Життя без MS Access, MS Office, Програмні керівництва, статті

Чергова стаття з циклу “Життя без Microsoft” присвячена важливого компоненту MS Office – MS Access. І перш, ніж ми перейдемо до розгляду його аналогів, застосовуваних на платформі Macintosh, спробуємо розібратися, що являє собою Access, для яких цілей він призначений і де він застосовується.


Access – це засіб розробки баз даних. Оскільки він є частиною офісного пакета, можна зробити висновок, що він не призначений для професійних програмістів. Дійсно, Access відноситься до класу програм, де сама база даних, засоби її розробки і управління та клієнтська частина укладені в одному додатку. Тобто, користувач за допомогою Access створює базу даних, проектує її функціональну частина, і користується результатом. Ідея надання звичайним користувачам можливості самостійно створювати свої бази даних і різні рішення на їх основі народилася ще на зорі персональних комп’ютерів. Однак тільки в епоху графічного інтерфейсу стало можливим поява додатків, освоєння яких не вимагало вивчення спеціальних мов програмування. Бази даних (краще вживати слово проекти) там не пишуться, а як би «малюються». Так з’явився MS Access та інші.


У попередніх статтях назву “Життя без Microsoft” передбачало, що читачі не хочуть користуватися продуктами фірми Microsoft на своїх маках. Але цього разу назву “Життя без MS Access” варто розуміти буквально – Microsoft не випускає Access для платформи Macintosh.


У цій статті ми опишемо три подібні програми. Жодне з них не сумісне з Access, але в цьому немає нічого дивного. У попередніх статтях програми відкривали файли MS Office, то це були просто файли, містять виключно дані в певному форматі. На відміну від них, файли MS Access або подібних програм містять не тільки самі дані, але і для користувача функціональну частину доступу до них. Питання сумісності, вірніше, експорту даних з файлів Access в аналізовані програми буде висвітлений в кінці статті. А зараз спробуємо з’ясувати, обділені чи користувачі Macintosh неможливістю використовувати MS Access.


Для того, щоб отримати уявлення про можливості розглянутих програм, я вирішив зробити невеликий тест. Цього разу мова не йде про сумісність і відкриття одного файлу в різних додатках. Тому наш тест – це невелике завдання програмами-претендентам по створенню найпростішої системи управління магазином на основі бази даних. Тест передбачає, що у нас є база нашої продукції (назва продукту, його опис), база клієнтів (назва, адреса, телефон) і система обліку замовлень, в який вказується, що і кому було продано, і дата продажу. Почав я з самого MS Access, тому не дивуйтеся, що перші скріншоти в цій статті зроблено на PC. Має намір не буду вдаватися в подробиці опису створеної бази, а відразу перейду до учасників огляду, так як ідеологія першого з них ідентична принципам роботи самого Access.



NeoOffice 2.0 іOpenOffice 2.0


Писати про ці пакетах по-окремо немає сенсу. Як уже говорилося в минулих статтях, це версії одного і того ж проекту. Різниця лише в тому, що OpenOffice вимагає для роботи спеціальної середовища X11, а NeoOffice є нативної програмою для Mac OS X. У версії 2.0 NeoOffice остаточно порівнявся по функціональності зі своїм братом OpenOffice. Варто було б порекомендувати використовувати саме його, якби не одне «але». У частині своєї роботи з базами даних NeoOffice працює вкрай нестабільно, постійно “вилітаючи”, при цьому псуючи сам файл. Я витратив чимало часу і нервів і врешті-решт плюнув і пересів на OpenOffice. Другий важливий недолік NeoOffice – це швидкість роботи. NeoOffice вже не раз отримував подібний докір в минулих оглядах, але в цей раз він перевершив сам себе. На iMac G5 c 512 Mb пам’яті, на якому проводилися тести, NeoOffice показував швидкість вози з квадратними колесами, постійно “подвісая” на найпростіших операціях. Видавши такі “злісні” аванси, перейдемо до функціональної частини пакетів сімейства OpenOffice.


Ідеологія роботи OpenOffice така ж, як і в Access. Весь проект поділяється на чотири основні структури: таблиці, запити, форми і звіти.


– Таблиця. Це область, де зберігаються дані. Робота з нею нагадує роботу з Excel, де кількість стовпців задається користувачем, і кожен стовпець – це одне з полів бази даних, наприклад, назва організації, адреса, телефон і т.п. Таблиць може бути багато, це залежить від бажання користувача. Для нашого випадку буде потрібно три: таблиці клієнтів, продукції і таблиця обліку зроблених замовлень. Таблиці – Це змістовна частина проекту. Для того, щоб зробити нашу базу інтерактивною, нам буде потрібно інший інструмент – форми.


– Форми. Це те, як ваші дані представлені. Кожна форма “прив’язана” до тієї чи іншої таблиці. У режимі редагування ви створюєте екранну форму, розташовуючи на ній елементи управління (кнопки, що випадають списки і т.п.) і самі поля таблиці. Можна створити досить складні форми, з перехресним викликом один одного, різними режимами введення та подання даних. Арсенал для створення форми в OpenOffice значно біднішими, ніж в Access. Причому Access – самостійна програма, де для створення форм, використовується свій редактор, а OpenOffice використовує для цього свою частину для роботи з текстом – OpenOffice Write. Натиснувши кнопку редагування форми, ви опиняєтеся всередині текстового процесора. Через це конструювати форми в OpenOffice вкрай незручно, а якщо додати до цього і нестабільність роботи, про яку йшлося вище, то картина виходить зовсім безрадісним.


– Запити. Сам термін прийшов зі світу баз даних SQL, де будь-яка взаємодія клієнта з базою (сервером) описується як якийсь запит. В даному випадку маються на увазі різні заздалегідь сформульовані запити до вашої бази даних. Наприклад, ми хочемо дізнатися, які товари купував у нас той чи інший клієнт. Відправляємо запит знайти тільки ті записи, де в якості покупця фігурує цей клієнт і перерахувати всі куплені їм товари. Можна підготувати для цього спеціальну форму, пов’язану з цим запитом, де отримана інформація буде зручно відображатися.


– Звіти. Як випливає з назви, це підготовлені до друку на принтері звіти, Наприклад, скільки було продано певного товару, скільки було куплено певним клієнтом тощо. Вони формуються шляхом підрахунку кількості записів в таблиці по заданому користувачем критерієм.



Для тих користувачів, хто працював з Access, в цьому описі немає нічого нового. Різниця в тому, що OpenOffice набагато слабкіше у функціональності і поступається Access в зручності роботи. Як і в Access, ви можете значно збільшити функціональність і інтерактивність свого проекту, скориставшись макросами, але для цього вам доведеться вивчити їхню мову. По суті, це буде вже програмування. Ще одним недоліком OpenOffice є відсутність експорту даних. Якщо в Access ви можете кожну таблицю (правда окремо) експортувати в різні популярні формати даних, наприклад dbf, у вигляді Excel таблиці або у вигляді текстового файлу, то в OpenOffice така можливість відсутня. Одного разу створивши якусь базу за допомогою OpenOffice, ви не зможете перенести свої дані в інший додаток, коли вам набридне мучиться з OpenOffice.


Це короткий опис принципів роботи OpenOffice для простого користувача може виглядати майже як китайська грамота. Форми, запити, звіти, макроси, – ясно, що все це слід довго вивчати, щоб створити свій проект. Досить поглянути на скріншот, щоб склалося враження, що OpenOffice, як і сам Access, інструмент розробки швидше програміста, ніж менеджера.


Виходить, робота з базами даних так складна, що доведеться перекваліфікуватися в програміста? Відповідь на це питання дає наш наступний претендент, і дає він його до цього “маковським” витонченістю.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*