Безльготная IT-життя, Комерція, Різне, статті

Російська IT-індустрія залишилася без податкової підтримки. До такого висновку прийшли в російському представництві Американської торгової палати. На думку американських підприємців, незважаючи на прийняту в 2006 р. програму підтримки IT-галузі, на відміну від своїх основних конкурентів – індійців і китайців – російські розробники практично не можуть скористатися податковими пільгами. Втім, у російському Мінінформзв’язку вважають, що податкові пільги не в змозі самі по собі забезпечити конкурентоспроможність російським IT-продуктів: “Це лише частина складної програми підтримки галузі в цілому”, – говорять в міністерстві.

Програма підтримки IT-галузі, створена Мінінформзв’язку, передбачає політичну підтримку, створення венчурного фонду і податкові пільги. Однак доповнення до податкового кодексу, в яких прописані податкові пільги для представників IT-сектора, вступили в силу лише з 1 січня 2007 р., тому практика правозастосування цих пільг поки відсутня. У той же час, навіть передбачені пільги навряд чи можна назвати істотними, особливо якщо взяти до уваги той рівень податкових преференцій, який існує в основних конкурентів росіян – індійців і китайців.

Для зручності порівняння Американська торгова палата (AmCham) створила зведену таблицю податкових пільг передбачених для компаній IT-сектора в Індії, Китаї та Росії. Так, за даними AmCham, індійські розробники на 100% звільнені від податку на дохід протягом перших 5 років роботи, а наступні 10 років платять лише половину цього податку. У Китаї IT-компанії в межах вільної економічної зони Пудонг (Pudong) на 3 роки звільняються від податку на дохід на 100%, а протягом наступних 3 років платять лише 50% цього податку. У той час як російські розробники від податку на прибуток зовсім не звільняються і зобов’язані 24% прибутку віддавати державі.

В Індії та Китаї компанії також повністю звільнені від мита на ввезені основні засоби, в той час, як в Росії мито (5% -15%) стягується цілком. У той же час у всіх країнах стягується соціальний податок: в Індії – 6% винагороди виплачується працівникам; в Китаї – 32% винагороди співробітників виплачується уряду; в Росії – від 4,5 до 26% коштів, що спрямовуються на оплату праці співробітників компанії має йти державі в якості податків.

При цьому податку на додану вартість в Китаї не існує, в Індії ставка ПДВ – 4% -12,5%, і сума податку в Індії IT-компаніям повертається. У Росії ставка ПДВ – 18%, при цьому ні про яке повернення мова не йде. Крім того, в Індії та Китаї зовсім не стягується податок на майно, в той час як в Росії він становить 2,2% від залишкової вартості основних засобів. Варто зауважити, що в Індії і Китаї IT-компанії звільняються від цілого ряду податків, яких в Росії не існує – акцизних зборів, податку з продажів та податку на обслуговування.

Є і ще одна серйозна перевага – в Китаї, за умови дотримання жорстких вимог, передбачена державна підтримка високотехнологічних компаній у вигляді отримання до $ 1 млн. на період до 5 років. В Індії та Росії фінансової підтримки для IT-компаній немає.

Міністр інформаційних технологій і зв’язку Росії Леонід Рейман ще влітку 2006 р. зазначив, що підтримка держави повинна полягати не в прямому інвестуванні, а в створенні умов, щоб бізнес сам будував і розвивав IT-проекти.

У прес-службі Мининформсвязи, коментуючи ситуацію кажуть, що відомство уважно вивчило досвід інших країн, що створюють технопарки, і прийшов до висновку, що в різних країнах реалізуються різні системи підтримки IT-галузі. “Ми прийшли до висновку, що Росія, насамперед, зацікавлена ​​у створенні інфраструктури, на базі якої міг би розвиватися високотехнологічний бізнес. Державна політика передбачає введення трирівневої системи підтримки IT-компаній, і податкова підтримка – лише частина цієї програми. До речі сказати, зараз Мінінформзв’язку готує пропозицію на введення для високотехнологічних компаній преференційних умов їх діяльності. Найперша задача, яка стоїть перед державою – це посилене просування та пошук ринків збуту для російських продуктів. І ми цілеспрямовано шукаємо продукцію високотехнологічних російських компаній, яку можна було б запропонувати на міжнародному ринку “, – повідомили в прес-службі Мининформсвязи.

Нагадаємо, що програма Мининформсвязи, крім податкових пільг і підтримки галузі засобами венчурного фонду, передбачає створення 8 великих пілотних технопарків: 2 в Московській області (у Дмитрівському районі та Черноголовке), в Санкт-Петербурзі, в Калузі, в Нижньому Новгороді, в Новосибірську, в Татарстані і в Тюменській області. У той же час, вже існує цілий ряд діючих промислових кластерів і технопарків у сфері високих технологій. Наприклад в Нижньому Новгороді діє IT-парк “Орбіта”, а в Москві керівництво ВАТ “Науково-дослідний центр електронно-обчислювальної техніки” (НІЦЕВТ) має намір створити технопарк на власній базі. І це далеко не єдині приклади реалізації на практиці популярної нині ідеї. Тобто, очевидно, що в першу чергу представники високотехнологічних компаній орієнтуються на створення інфраструктури, хоча, звичайно, навряд чи хто з представників IT-галузі відмовився б від податкових пільг.

При цьому представники IT-компаній помічають лише, що поки просто не в змозі скористатися вже існуючими пільгами. “Створення технопарків ми вважаємо вкрай корисним для російської IT-галузі. Компанії, подібні до нашої, зацікавлені в тому, щоб “сісти” в технопарку, де орендні ставки для IT-компаній істотно нижче, – говорить фінансист компанії “Рексофт” Ірина Березуцкая. – Однак поки не передбачено податкових пільг для компаній резидентів. Навіть скористатися передбаченими перевагами повернення експортного ПДВ ми не можемо. Так як в Росії експортом вважаються тільки товари, які здатні фізично перетнути кордон, а програмні продукти перетинають її в електронному вигляді. З 1 січня 2007 р. в силу вступили доповнення до податкового кодексу, які передбачають особливий режим оподаткування для компаній IT-сектора, що працюють із західними компаніями. Проте, в силу відсутності практики правозастосування, ніхто з IT-компаній поки не зміг скористатися передбаченими пільгами “.


Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*