Майбутнє ERP в Росії: учасники ринку сперечаються, Інформаційні системи, Бази даних, статті

Російський ринок ERP в 2007-2008 роках значно випереджає західний за темпами розвитку. Так, якщо темпи зростання світового ринку, за деякими джерелами, оцінюються в 6-8% в рік, то для російського щорічний приріст повинен скласти близько 50-60%. Такі оцінки були дані аналітиками з CNews на організованому в кінці вересня круглому столі на тему “Майбутнє ERP-систем”.


На думку аналітиків, основними факторами, що підвищують інтерес російських компаній до ERP, є бажання глобальних корпорацій, а також великих російських структур, отримувати прозору картину діяльності своїх дочірніх компаній, підготовка до розміщення акцій на біржі, а також прагнення компаній підвищити свою капіталізацію.

Крім того, рушійними силами, що забезпечують зростання ERP-ринку є також необхідність оновити вже наявні системи – перейти на нові версії програмних продуктів або додатково налаштувати функціонують рішення (для багатьох вендорів послуги з супроводу вже давно приносять не менше половини від загальних доходів), а також прагнення компаній середнього та малого бізнесу, слідом за більш великими фірмами, “навести порядок “у своєму обліку та управлінні.

Можна сказати, що зараз на ринку ERP одночасно співіснують і паралельно розвиваються з одного боку зовсім протилежні, а з іншого – доповнюють один одного тенденції.

Вендори та їх системи

2007 рік запам’ятався цілою серією гучних великих поглинань, що торкнулися світових ERP-вендорів, що досить значно змінило існуючий ландшафт ринку. Події 2008 року свідчать про те, що ці процеси триватимуть і далі. На думку Олени Истоминой, Директора департаменту корпоративних систем управління НВО “Комп’ютер”, наростаюча консолідація вендорів веде до “обваження” систем, розширенню їх функціоналу та виходу їх за рамки традиційних певних класів (таких як ERP, CRM та ін.).

З цим твердженням погоджується і Олексій Казарезов, Директор центру корпоративних рішень “Парус”. Проте, стверджує він, до цих пір жоден вендор не зміг охопити всі класи таких систем і запропонувати повний спектр рішень для автоматизації, наприклад, виробництва, починаючи від процесів проектування та управління життєвим циклом виробів до організації електронного документообігу, управління відносинами з клієнтами та аналізу ефективності виробництва.

На думку обох розробників, якщо раніше замовники з впровадженням ERP розраховували долучитися до світових “кращим практикам” в області ведення бізнесу взагалі і в своїй галузі зокрема, то тепер від ERP-проектів вони чекають унікальних, налаштованих саме під їх потреби рішень.

Продовженням цієї тенденції стає поява великої кількості не просто галузевих, а вузько спеціалізованих рішень (наприклад, в рамках енергетичної галузі це можуть бути рішення для видобувних, генеруючих, енерго-транспортних та енерго-дистрибуторських компаній). Це означає, що вендор більше не може розробляти лише кілька типових систем з реалізованими в них кращими галузевими практиками. Для охоплення ширшої клієнтської бази йому потрібно розвивати і підтримувати одночасно велику кількість “вузьких” рішень, кожне з яких має досить обмежений ринок розповсюдження, що для розробника пов’язано з низкою серйозних незручностей. І все одно, навіть такі спеціалізовані рішення впроваджуються не в готовому вигляді, а максимально налаштовуються під вимоги конкретної ситуації, що ще більше ускладнює їх подальшу підтримку.

Чи є вибір і чи потрібен він?

Безумовно, вимоги щодо адаптації впроваджуваних рішень – не рідкість на проектах автоматизації. Однак відгуки деяких російських замовників і потенційних споживачів ERP, які брали участь в обговоренні цієї проблеми в рамках круглого столу, почасти йдуть врозріз з думкою, висловленою вендорами. За їх твердженням, до впровадження ERP-систем багато компаній підштовхує саме розрахунок на те, що випробуване і відточене на багатьох десятках впроваджень ERP-рішення допоможе їм грамотно і ефективно вибудувати управління бізнесом. І багато директорів і раніше готові перебудовувати свої виробничі та бізнес-процеси під готові ERP-системи, на шкоду власній “самобутності” і унікальності, вважаючи кастомізацію типової системи, не кажучи вже про розробку на її основі індивідуального замовного рішення, дорогий і не виправдовує себе витівкою.

Більш того, навіть сам процес вибору впроваджуваної ERP, який так важливий для вендорів (оскільки дозволяє їм переконати замовника у перевагах власних програмних продуктів), на думку деяких клієнтів, є практично зайвим етапом. Будь ERP-система певного рівня здатна вирішувати поставлене коло завдань, вважають вони, і тому можна сміливо і з однаковим успіхом впроваджувати будь-яку з них, не витрачаючи час і кошти на складні передпроектні дослідження та експертні оцінки. Тим більше що бізнес-середи зараз змінюється так настільки швидко, що найчастіше моделі та прототипи застарівають раніше, ніж встигають втілитися в реальні рішення.

Замовники та їх проекти: “клаптева автоматизація” 2.0

Консолідація торкнулася не тільки вендорів, а й замовників. Поглинання дрібних компаній більшими, а також об’єднання в холдинги різнорідних бізнесів, вимагає організації прозорого та ефективного управління. Це має на увазі прагнення керівництва об’єднати управління всіма філіями та видами діяльності на одній ERP-платформі.

Але і для цієї тенденції є свій антипод – прагнучи зберегти зроблені раніше інвестиції, компанії не поспішають відмовлятися від уже наявних систем і намагаються будувати інтегроване рішення з кількох дісталися “у спадок” ERP, або використовувати єдину ERP-систему і окремі спеціалізовані програми для вирішення локальних завдань.

Такі проекти, вважає Олена Істоміна, в чомусь повторюють ідеї так званої “клаптикової автоматизації”, характерною для 90-х років минулого століття, однак на новому “витку спіралі”. Крім того, до відмови від використання єдиної ERP підштовхує і зростаюча складність бізнесу, що вимагає все більш комплексних і всеосяжних рішень. А їх, як виявилося, простіше реалізувати не в рамках єдиної системи, а за рахунок “Розтягування” її на окремі сервіси та комбінування їх за допомогою SOA-платформи. Тому як розробники, так і інтегратори схиляються до того, що найближчим часом все більше проектів будуть носити інтеграційний характер.

Впровадження ERP: важливо не що, а хто і як

Основна частка витрат на проект впровадження ERP давно вже доводиться не на вартість ліцензій, а на вартість робіт по впровадженню (не важливо, чи виконуються вони силами ІТ-служби замовника або запрошеним системним інтегратором). Це означає, що до впроваджувальної команді повинні пред’являтися найвищі вимоги. І відбір виконавців повинен бути не менш жорстким, ніж конкуренція програмних продуктів. Тут слід оцінювати не тільки знання впроваджуваної системи, а й глибоке розуміння предметної області, а також уміння управляти складними проектами.

Так, консалтингова група MCT Lab, наприклад, пропонує відійти від традиційного порядку реалізації ERP-проекту, коли спочатку вибирається впроваджувана система, потім будуються моделі “як є” і “як повинно бути “, і робляться спроби накласти складені моделі на вже куплену систему. Більш перспективний, на думку експертів, підхід повинен ще на етапі вибору програмного продукту враховувати обидві моделі (поточну “As is” і цільову “to be”), а також плани компанії-замовника з розвитку бізнесу.

При цьому процеси вибору та оцінки повинні бути “кінцевими”, а для цього потрібно вміти відсікти все не важливе по суті і зосередитися на тому, без чого дійсно не можна обійтися.

Обпікшись на молоці, чи варто дути на воду?

За словами Олексія Готсданкера, ІТ-директора компанії “Вольво Фінанс Сервісес”, що зіткнувся недавно із завданням вибору спеціалізованої (лізингової) ERP-системи, до вирішення проблеми вибору ERP є два підходи. Один підхід полягає в тому, щоб зважитися, зупинити свій вибір на чомусь більш-менш прийнятному і почати реалізовувати проект, а вже в процесі впровадження додумувати відповіді на виникаючі додаткові запитання. За його словами, такий підхід більш характерний для американських компаній. Другий підхід полягає в повільному і ретельному попередньому продумуванні всіх нюансів. Такий проект не почнеться до тих пір, поки не буде досягнуто повне взаєморозуміння і згода з усіх питань, навіть якщо при цьому тільки вибір ERP-системи розтягнеться на роки. Незважаючи на те, що цей спосіб вибирають частіше європейські компанії, для Росії він, мабуть, менш звичний.

Що стосується саме свого проекту, який ось вже більше року перебуває на етапі вибору ERP, то Олексій Готсданкер пояснює особливу обережність керівництва недавнім негативним досвідом впровадження ERP-системи в європейських офісах компанії. За його словами, трирічний проект впровадження SAP ERP обернувся для компанії суцільними збитками і був повністю згорнуто. В результаті зараз керівництво дуже серйозно прораховує ризики впровадження, тому до цих пір не знайшло відповідної ERP для проекту в російському філії.

Які ERP потрібні в Росії?

Як показало недавнє обговорення, зараз на російському ринку ERP затребуване все: і потужні типові ERP зі своїми “кращими практиками”, і гнучкі адаптуються рішення, і спеціалізовані програмні продукти, та інтеграційні платформи. Поки “розділ” ринку ще не завершений, і частки вендорів та їх систем, а також рейтинги інтеграторів рік від року змінюються, а значить, будь-який розробник зможе знайти свою “нішу” і свого клієнта.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*