Проблеми впровадження корпоративних систем, Книги та статті, Різне, статті

В’ячеслав Ковальов, mcsa.ru

Так уже повелося, що розмова про корпоративні системах майже завжди плавно перетікає в обговорення того чи іншого впровадження. Впровадження таких великомасштабних систем бувають як вдалі, так і не дуже. При цьому існують такий цікавий факт: оцінки ефективності корпоративної системи фахівців проводили впровадження і співробітників фірми чи організації, де власне і відбувалося впровадження достатньо сильно різняться. І справа не тільки в тому, що “впроваджувачі” – по суті своїй продавці – схильні всіляко розхвалювати свій товар – корпоративну систему. Швидше за все, справа в різному розуміння віддачі самої корпоративної системи. Давайте спробуємо поміркувати на дану тему.
Всім зрозуміло, що впровадження корпоративної системи часто супроводжується ломкою існуючих на підприємстві бізнес-процесів. Доводиться підлаштовувати їх під існуючі рамки логіки системи. Навіть при тому, що система може бути досить гнучкою, цього не уникнути. Це може відбуватися і через те, що перед впровадженням досить формально були описані що виникають в організації внутрішні процеси. І коли система вже практично встановлена, приходить розуміння того, що формально описані потоки інформації на підприємстві в реальності зовсім не такі. Їх приходиться стандартизувати, що природно не може відбуватися гладко. Дуже важко з хаосу створювати гармонію.
Навіть після того, як система успішно встановлена ​​і обкатана в роботі – невдоволення з боку окремих представників замовника залишаться. При цьому може бути навіть, що впровадження системи значно полегшило управління, оптимізувало внутрішні потоки інформації, виявила вузькі місця. Справа в тому, що впровадження корпоративної системи можна схоже уявити як впровадження конвеєра. Що робить конвеєр? Він у значній порядку здешевлює робочу силу, стандартизує операції і в кінцевому підсумку знижує витрати. Те ж саме покликана виконувати і корпоративна система – оптимізувати управління. При цьому ставати ясно, що частина менеджерів дублює роботу або зовсім не потрібні. Як же тут без незадоволених? Крім того, треба враховувати і те, що бажаючих переучуватися для роботи в новій сучасної системи буде небагато. Ломка старих навичок і прищеплення нових – довгий процес.
Чітко треба розуміти, що корпоративна система покликана спростити управління організації, посилити контроль над усіма процесами. Тільки з такої точки зору і слід її розглядати. Тільки з такої точки зору можна оцінювати вигоду від її впровадження. Слідуючи цій логіці стає зрозуміло, що корпоративна система призначена не для менеджерів середньої руки, а для керівника. За допомогою сучасних технологій він отримує можливість більш точного управління і як наслідку переваги на ринку. Погано керований корабель рано чи пізно сяде на мілину або наткнеться на рифи. Корпоративна система повинна стати штурвалом в руках капітана – вона повинна забезпечувати поділу глобальних завдань, що стоять перед організацією на більш дрібні, внутрішні, для безпосередніх виконавців.
Чи розуміють це керівники? Не всі. Але багато хто. Але при цьому теж доводиться боротися зі стереотипами. Навіщо мені корпоративна система, якщо справи на підприємстві і так йдуть добре. Навіщо, щось ламати, якщо все працює? Але ж ламати-то й не треба. Треба лише грамотно та коректно формалізувати і перенести процеси, в рамках яких живе підприємство, в корпоративну систему. Подібна формалізація лише вигострить, відшліфує вдалі маркетингові знахідки, оптимізує процес управління та контролю. Зараз вже недалеко той час коли конкурентна перевага, робота бізнесу, його віддача і прибутковість може залежати лише від часток відсотків у собівартості продуктів або послуг підприємства. Корпоративна система – це контроль саме за цими відсотками. Це можливість моніторингу життєдіяльності всього підприємства, всіх його життєво важливих процесів.
Звичайно, можна навести як контрпримера і ту точку зору, згідно з якою будь-яка формалізація діяльності підприємства тільки шкодить йому. Можливо це і так. Але тільки на перших ранніх етапах розвитку – коли внутрішні бізнес-процеси ще не устоялися, не знайшли певної форми. Тоді ж коли підприємство ставати більше і управління ним ставати нетривіальним завданням – формалізація бізнес-процесів, їх оптимізація, приведення до певних норм – життєво важливе завдання. Адже як без цього знайти той самий відсоток, за рахунок якого зробити послуги або продукт підприємства більш конкурентоспроможними?
Питання про те – потрібна чи не потрібна корпоративна система, не повинен стояти. Повинен стояти питання про те, що це за система, яким способом вона допоможе отримати конкурентну перевагу, спростити управління і т.д. Тут виникають питання зовсім іншого плану і порядку. Для вирішення цих питань і знадобляться ті самі “впроваджувачі”, розробники і аналітики.
У них же свої проблеми. Російське законодавство ще до кінця не визначено – час від часу відбуваються струси, багато організацій ведуть подвійний облік, не існує сформованих подробиць у керівній верхівки організацій – кожен раз інформаційні системи приходиться значно модернізувати під конкретні вимоги. Це, відповідно, збільшує витрати і підвищує кінцеву вартість системи. Замість того щоб відшліфовувати від клієнта до клієнта систему, доводитися мало не заново переписувати її. Тому часто розробники корпоративних систем намагаються влаштуватися на одному з профільних ринків. З одного боку це добре – накопичений досвід з впровадження корпоративної системи на підприємствах однієї галузі збільшує якість. Але з іншого боку такі розробники стають часом монополістам на даній ніші ринку – це позначається на якості і ціни. А тут ще виникає питання про конфіденційність. Адже ці ж самі фірми одночасно можуть обслуговувати і конкурентів. Та й де, то конкурентна перевагу, якщо у всіх стоїть одна і та ж система?
І це багато в чому ускладнює взаємовідносини між організацій-замовником і тими, хто впроваджує корпоративну систему. А погодьтеся, під час впровадження, та й після, вони стають, чи не співробітниками організації, їм необхідно вникати у всі тонкощі існуючих процесів. Ті з організацій і розробники, яким вдасться знайти спільну мову – претендують на довгострокове взаємовигідне співробітництво. В іншому випадки, впроваджена система може і не бути задіяна на повну потужність. Тоді, погодьтеся, який від неї користь?
Але все ж можна сподіватися на те, що автоматизація обліку на російських підприємствах незабаром буде замінюватися на автоматизацію управління – те, що і може, в кінцевому рахунку, надати тільки корпоративна система. Управління бізнесом – це не тільки балансові звіти (хоча і це теж важливо), але і можливість швидкої гнучкої перебудови підприємства в ринкових умовах. Корпоративні системи – Механізми дозволяють здійснювати моніторинг підприємства, управляти його внутрішніми процесами і, в кінцевому рахунку, дозволяти йому домагатися успіхів. Це розуміють як розробники подібних систем, так і керівники. Справа за малим: що б вони навчилися розуміти один одного. Говорити на одній мові.

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*