Необхідність і сенс растрирования

Будь-які друковані пристрої в стані наносити на запечатувану поверхню тільки штрихові зображення, оскільки друкують елементи друкованих форм віддають запечатуємому матеріалу приблизно однакову кількість фарби Тому, щоб забезпечити умови для передачі тонових зображень, в XIX столітті був розробленийавтотіпнийспосіб друку – особливий метод управління інтенсивністю тонового стимулу

Процес перетворення тонових зображень в мікроштріховие отримав назву растрированияПоходження цього терміна повязане з тим, що спочатку використовувалися скляні пластинки з нанесеною на них сіткою ліній (проекційні растри) Така платівка отримала назву растра від латинського слова rastrum,  що означає «граблі»

Основи цього оптико-механічного способу були розроблені в 1880 роках Георгієм Майзенбахом, який проектував зображення через растрову пластинку (glass screen) на контрастний емульсійний шар фотоформи, а потім це негативне зображення переносив на мідну пластинку і піддавав травленню для отримання друкованих растрированного кліше (метод високого друку)

Протягом багатьох десятиліть це був єдиний спосіб поліграфічного друку фотографічних зображень І тільки в 1970 роках проекційні растри були замінені на контактні (фотоплівка з концентричними колами різної щільності), а потім, в 1980 роках, отримання растрированного фотоформ стало здійснюватися за допомогою лазерних пристроїв (фотонабірних автоматів – ФНА)

растрова точка

растровий осередок

Рис 91 Схема растрированного зображення

Растрированное зображенняявляє собою сукупністьрастрових точок(Halftone dots) різної площі, розташованих в растрових осередках однакової площі (рис 91)

Процентне співвідношення площі растрової точки до площі растрового осередку визначає рівень тону у відсотках Наприклад, якщо площа растрових точок займають половину всіх растрових осередків в плашці, то рівень тону її складе 50%, тобто за певних умов глядач побачить плашку (середньо)-сірого кольору, хоча фактично сам відбиток буде надрукований однією чорною фарбою

Таким чином, сірий колір «виходить» з фізично (фарба певного кольору), а на рівні відчуття (технологія враховує особливості зорової системи людини, зокрема оптичного змішання різних тонових стимулів) Для цього «обману» потрібно дотримати певну умову, а саме – забезпечувати достатній рівень «малості» растрових майданчиків, щоб зір сприймало чорне і біле НЕ роздільно, а сукупно

Якщо ви візьмете будь-яку книгу без ілюстрацій, то дивлячись на будь-яку сторінку на відстані, скажімо, в кілька метрів (конкретне відстань визначається досвідченим шляхом), ви побачите однорідну плашку сірого кольору Рівень сірого залежить від характеристик шрифту і верстки – чим насиченішим шрифт і щільніше верстка, тим темніше буде сприйматися плашка

Таким же чином забезпечується друк тонових фотографій однією фарбою – рівень сірого в межах растрової майданчики перетвориться в відповідне процентне відношення білого і чорного, які згодом при сприйнятті забезпечують у глядачавідчуттянеобхідного сірого кольору

Джерело: Пономаренко СІ, Самовчитель Adobe Acrobat 8 Формат PDF і друк-СПб : БХВ-Петербург, 2007 – 304 с: Ил + CD-ROM

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*