Що таке Linux і навіщо він потрібен?

«Привіт всім, хто використовує мінікс – Я роблю (безкоштовну) операційну систему (це всього лише хобі, вона не буде великою і професійної, як GNU) для клонів 386 (486) АТ ..» Саме це повідомлення, зявилося в серпні 1991 р в новинний групі Usenet конференції composminix (http://groupsgoogle com/group/composminix/msg/b813d52cbc5a044b), вважається точкою відліку в Linux Тому якщо вивчати історію її виникнення, то зясовується, що Linux – назва саме ядра, запропонованого фінським студентом Лінус Торвальдс, а не всієї операційної системи, і це ядро ​​саме по собі практично марно Решта – це праця тисяч і тисяч незалежних програмістів з усього світу, які навіть в очі один одного не бачили Linux не має єдиного центру розробки, хоча кожен проект координується одним людиною або групою осіб, які і визначають його подальший розвиток Весь вихідний код доступний, тому кожен бажаючий може брати участь у тестуванні і пропонувати свої зміни або виправлення помилок До складу будь-якого дистрибутива входить велика кількість програм і бібліотек, що розробляються сторонніми розробниками, в тому числі і в рамках проекту GNU (wwwgnuorg) (рис 11)

Тому головний ідеолог руху GNU Річард Столлман в кожному своєму інтервю говорить, що правильно називати операційну систему не в Linux, a GNU / Linux

ПРИМІТКА

Назва Linux вийшло практично випадково Спочатку планувалося назва FREAX, але адміністратор FTP-сервера Анрі Лемке відвів під вихідні коди нової операційної системи каталог pub / OS / Linux Згодом саме ця назва й закріпилася за даною системою Офіційний ресурс розміщений за адресою http://wwwlinuxorg/ (рис 12)

Рис 12 Офіційний сайт Linux

Особливість децентралізованого створення програм є ще одним феноменом Linux Деякі критики кажуть, що в такому випадку неможливо розробити дійсно ефективне рішення, але час показує, що вони не праві І сьогодні подібну схему розробок вже використовують багато великих компаній – Oracle, Borland, SAP, Mozilla Foundation та ін

ПРИМІТКА

Офіційним символом Linux з травня 1996 є пінгвін Tux, який відрізняється від «звичайних» пінгвінів жовтим кольором дзьоба і лап До цього довго вирішували, як має виглядати талісман, поки Лінус на одній з конференцій не відповів, що йому подобаються пінгвіни Питання було вирішене Імя TUX (читається «такс», скорочене від Torvalds UniX) пінгвінові дав Джеймс Хьюз

Я не буду детально викладати всю історію створення Linux, в цьому немає необхідності, а при бажанні потрібну інформацію можна легко знайти в Інтернеті

Перший час користувачами Linux були лише ентузіасти, які одночасно працювали в цій операційній системі і брали участь в її розвитку У міру того як Linux ставав більш функціональним, кількість користувачів збільшувалося Сьогодні частка установок Linux на серверах досить висока Так, половина всіх веб-серверів, доступних в Інтернеті, і 86% ТОП 500 суперкомпютерів працюють під керуванням цієї операційної системи

ПРИМІТКА Е

GNU – це рекурсивна абревіатура від GNUs Not UNIX, що перекладається як

«GNU НЕ UNIX»

Відсоток використання цієї операційної системи на клієнтських системах нижче (за різними джерелами – близько 1%) і займає третє місце Linux тільки почав використовуватися на настільних системах, і, очевидно, відсоток буде рости Так, за даними NetMarketshare (http://marketsharehitslinkcom/), підраховує інформацію, зібрану про відвідувачів веб-ресурсів, в 2008 р Linux використовували 0,87%, а на початку 2010 р їх було вже 1,06% (рис 13)

Рис 13 Графік зміни популярності операційної системи Linux

Зростанню популярності сприяє підтримка великих виробників (HP, Dell), до того ж у багатьох державах і міжнародних організаціях прийняті програми підтримки Linux Слід також відзначити популярність Linux на нетбуках, адже застосування вільної операційної системи зменшує вартість такого рішення Linux популярний у користувачів, що займаються тією чи іншою діяльністю професійно (програмісти, системні адміністратори, фахівці з безпеки, художники та ін), адже в цьому випадку зберігається ліцензійна чистота кінцевого продукту Звичайного, тобто домашнього, користувача крім можливості роботи з безкоштовним програмним забезпеченням приваблює спочатку безпеку Linux Для цієї системи відомий лише десяток вірусів, і то вони ефективні тільки при настанні певних факторів, які не так легко отримати Розробники знають, як уберегти систему від злому, тому про вірусних епідеміях в Linux ми нічого не чуємо Ще один фактор – можливість роботи з сучасним програмним забезпеченням на компютері, так би мовити «не першої свіжості» Адже Linux легко адаптувати самому під наявні системні вимоги або, як варіант, вибрати вже готову збірку для таких компютерів

Важливо також розуміти, що Linux дуже відрізняється від популярної сьогодні Windows як внутрішнім пристроєм, принципами роботи та налаштуваннями, так і взаємодією з користувачем і ліцензією Наприклад, на відміну від Windows на Linux не використовуються позначення дисків С, D і т д, а будь-який компонент, в тому числі і графічну середу, можна безболісно викинути і замінити іншим, більш легким варіантом або варіантом з іншого функціональністю Крім того, однією з перших проблем, з якою зіткнеться будь-який користувач, – порядок установки, оновлення та видалення програм Тут зясується, що просто скачати файл і двічі клацнути на ньому кнопкою миші в більшості випадків явно недостатньо У дистрибутивах пропонується навіть більш простий шлях

Спочатку все «нововведення» здадуться незручними і незрозумілими, але насправді вони більш логічні По ходу прочитання книги всі ці тонкощі будуть розкриті

Ще один важливий фактор – ліцензія Не секрет, що, купуючи програму і операційну систему, користувач часто набуває не сам продукт, а лише право на його використання на умовах, описаних в ліцензійній угоді Можливо, через віртуальності самого продукту багато хто просто не звертають уваги на цей факт Але уявімо, що ви купили, наприклад, фотоапарат, витратили свої кровні, а варто дати його сусідові, як у вас його відбирають Нонсенс Але виробники пропрієтарного (тобто комерційного) програмного забезпечення роблять все можливе, щоб, купивши програму, ви не змогли передати або перепродати її іншому Навіть у тому випадку, якщо сама програма вам вже не потрібна

У Linux також є ліцензія GNU GPL (GNU Public License), але вона гарантує те, що програмне забезпечення, яке вона захищає, завжди буде відкритим

і доступним для будь-якого користувача Жодна компанія, жодна людина не вправі привласнити собі виключне право власності Будь-який з нас може вільно використовувати такі програми, змінювати їх код, продавати, надавати послуги з впровадження і т д, але за однієї умови: всі продукти, вироблені на основі програми, що розповсюджується за ліцензією GNU GPL, повинні також бути відкритими і поширюватися за умовами цієї ліцензії

ПРИМІТКА

Хотілося б відзначити, що у GPL є і противники, які вважають, що відкритість ліцензії не йде їй на користь Наприклад, багато компаній, що бажають приховати свої власні напрацювання (наприклад, драйвера), не можуть впровадити код в ядро ​​Linux або інші компоненти Вони віддають перевагу більш лояльну ліцензію BSD, роздільну на основі продуктів створювати свої закриті рішення Наявність двох ліцензій GNU GPL і BSD розділило табір на дві ідеології Open Source і Free Software Саме GNU GPL є однією з причин (не найголовнішою) відсутності драйверів для Linux під деякі пристрої

Крім того, хочеться внести ясність у питання продажу Linux і послуг, з ним повязаних Оскільки англійське слово free в російській мові можна перевести не тільки як «вільний», а й «безкоштовний», то багато, говорячи про Linux та інших рішеннях, мають на увазі саме безкоштовність Насправді це не так, якщо бути точніше, то безкоштовність – це не основна суть поширення Linux На сайті проекту GNU (http://wwwgnuorg/philosophy/free-swruhtml), пояснюючи значення слова free в GNU GPL, уточнюють, що, «говорячи про свободу, слід розуміти свободу слова, а не безкоштовне пиво» Хоча, дійсно, більшість дистрибутивів Linux можна вільно завантажити з сайту розробника і використовувати без всяких відрахувань

Власне, ліцензія GNU GPL – це одна з сильних сторін Linux, і завдяки їй ми сьогодні маємо таку велику кількість дистрибутивів

Джерело: Яремчук С А Linux Mint на 100% – СПб: Питер, 2011 – 240 е: ил – (Серія «На 100%»)

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*