Основи мережі ESX (i), об’єкти віртуальної мережі

Основне міркування, яке необхідно усвідомити: фізичні мережеві контролери сервера ESX (i) не є «активними мережевими пристроями» Це означає, що у фізичної мережевого контролера немає свого IP-адреси, його MAC-адресу фігурує лише в технічному трафіку А є активними мережевими пристроями мережеві контролери віртуальні

Очевидно, що віртуальні мережеві контролери гіпервізор створює для віртуальних машин Але і для себе самого гіпервізор теж використовує віртуальні мережеві контролери (рис 21)

На даному малюнку фігурують і обєкти зовнішньої мережі – фізичні комутатори

Якщо ви використовуєте сервер без віртуалізації, встановлюєте на нього какуюто ОС і налаштовуєте підключення до мережі, то налаштовуєте ви фізичні мережеві контролери, IP-адреси, угруповання контролерів, VLAN та інше, що може знадобитися для мережі цього сервера

Якщо ж ми налаштовуємо мережу на ESX (i), то фізичні мережеві контролери є лише каналами в зовнішню мережу (Uplink) Через один фізичний мережевий контролер в мережу можуть виходити і керуючий інтерфейс (Віртуальна мережева карта Service Console), і інтерфейс для підключення NFS / iSCSI / vMotion / Fault Tolerance (віртуальна мережева карта VMkernel, гіпервізора), і різні віртуальні машини (Тут мається на увазі принципова можливість Трафік різних призначень слід розділяти за різними фізичними мережевим контролерам, див розділ, присвячений сайзінгу)

Рис 21 Основні обєкти мережі «всередині» ESX (i)

Джерело: VMware

Сполучною ланкою між джерелами трафіку (віртуальними мережевими контролерами ВМ і гіпервізора) і каналами в зовнішню мережу (фізичними мережевими контролерами) є віртуальні комутатори (рис 22)

Рис 22 Звязок між обєктами мережі «всередині» ESX (i)

Джерело: VMware

На даному малюнку фігурують і обєкти зовнішньої мережі – фізичні комутатори

Перерахуємо обєкти віртуальної мережі:

Q фізичні мережеві контролери (network interface card, NIC) – ті, що встановлені в сервері ESX (i) дає їм імена виду vmnic # Таким чином, коли вам за текстом попадеться термін «vmnic», знайте: йдеться про физиче ському мережевому контролері сервера Вони ж маються на увазі під словосполученням «канал у зовнішню мережу»

Q віртуальні комутатори (vSwitch або вКоммутатори) – основні обєк-

екти мережі на ESX (i)

Q групи портів (Port groups) – логічні обєкти, створювані на вКоммутаторах Віртуальні мережеві контролери підключаються саме до груп портів

Q віртуальні мережеві контролери Вони можуть належати віртуальним

машинам, Service Console і VMkernel

Зверніть увагу на те, що інтерфейс vSphere вельми наочно покази кість вам звязок між обєктами віртуальної мережі – пройдіть Configuration

Networking (Рис 23) Порівняйте зі схемою на рис 22

Рис 23 Обєкти віртуальної мережі на ESX (i) в інтерфейсі клієнта vSphere

Якщо зайти у властивості віртуального комутатора, то ми отримаємо доступ до його настройок і налаштувань груп портів на ньому (рис 24)

Виділивши потрібний обєкт і натиснувши кнопку Edit, Ми потрапимо в його налаштування

Рис 24 Властивості віртуального комутатора

Про фізичні мережеві контролери сказати особливо нічого – вони використовуються просто як канали в зовнішнє фізичну мережу, у них немає власного IP адреси, і їх MAC-адресу можна відстежити лише у технічному, допоміжному трафіку ESX (i) (див beaconing) Єдине, що ми можемо для них налаштувати, –

це швидкість і дуплекс Робиться це з GUI так: Configuration Networking

Properties для vSwitch (до якого підключений фізичний контролер) ⇒ за-

кладка Network Adapters ⇒ вибираємо потрібний vmnic і натискаємо Edit

Кожен фізичний мережевий контролер нам треба привязати до вКоммутатору

Можна, звичайно, і не привязувати – але це має сенс, лише якщо ми хочемо віддати цей vmnic безпосередньо ВМ Подробиці про такий варіант см в розділі, присвяченому віртуальним машинам, вас цікавить функція VMDirectPath

Отже, якщо ми не плануємо використовувати VMDirectPath, то чи не привязаний до вКоммутатору мережевий контролер сервера у нас не використовується ніяк Це безглуздо, тому, швидше за все, всі vmnic будуть привязані до тих чи інших віртуальним комутаторів Правило логічне – один фізичний мережевий контрол лер може бути привязаний до одного, і лише одному вКоммутатору Але до одного вКоммутатору можуть бути привязані кілька vmnic В останньому випадку ми можемо отримати відмовостійку і більш продуктивну конфігурацію мережі

Отримати інформацію про всі vmnic одного сервера можна в пункті Configuration Network Adapters (Рис 25)

Рис 25 Інформація про всіх фізичних мережних контролерах сервера ESX (i)

У стовпці vSwitch ми бачимо, до якого віртуального комутатора вони привя зани У стовпці Observed IP ranges – Пакети з яких підмереж отримує ESX (i) на цьому інтерфейсі Це інформаційне поле, його значення не завжди точні і актуальні, але часто воно допомагає нам зорієнтуватися Наприклад, з рис 25 ясно, що мережеві контролери vmnic0 і vmnic1 перехоплюють трафік з однієї підмережі, а vmnic2, vmnic3 і vmnic4 – з іншої Швидше за все, це означає, що вони підключені до іншій фізичній комутатора або належать іншій VLAN на фізичному комутаторі

Зверніть увагу Фізичним мережевим контролерам ESX (i) дає імя виду vmnic Командою esxcfg-nics –l  ви виведете на екран список всіх фізичних контролерів сервера ESX та інформацію про них Фактично ця команда покаже на ту ж інформацію, що і відповідне вікно графічного інтерфейсу (рис 25)

Тепер поговоримо про інші компонентах віртуальної мережі – віртуальних мережевих контролерах і віртуальних комутаторах з групами портів

Джерело: Міхєєв М О Адміністрування VMware vSphere 41 – М: ДМК Пресс, 2011 – 448 с: Ил

Схожі статті:


Сподобалася стаття? Ви можете залишити відгук або підписатися на RSS , щоб автоматично отримувати інформацію про нові статтях.

Коментарів поки що немає.

Ваш отзыв

Поділ на параграфи відбувається автоматично, адреса електронної пошти ніколи не буде опублікований, допустимий HTML: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

*